ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/134
21 квітня 2020 року м. Київ № 640/4050/19
за позовомОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України
провизнання протиправною та скасування індивідуальної консультації №517/С/99-99-13-02-03-14/ІПК
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації № 517/С/99-99-13-02-03-14/ІПК від 13.02.2019 року.
Ухвалою суду від 15.03.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без виклику сторін.
22.04.2019 р. до суду надійшов відзив на позов.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
08.01.2019 р. ОСОБА_1 в порядку ст. 52 Податкового кодексу України звернувся до Державної фіскальної служби України щодо отримання індивідуальної податкової консультації, в якій просив надати консультацію та роз'яснити наступні питання:
Оскільки на даний час законом державна реєстрація професійної діяльності адвокатів у відповідному уповноваженому органі не передбачена, а п. 2 р. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що платники єдиного внеску подають заяву за формою №1-ЄСВ протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі, чи зобов'язаний адвокат до моменту державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі подавати заяву за формою №1-ЄСВ?
Оскільки на даний час законом державна реєстрація професійної діяльності адвокатів у відповідному уповноваженому органі не передбачена, а п. 2 р. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що платники єдиного внеску подають заяву за формою №1-ЄСВ протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі, протягом якого строку адвокат до моменту державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі зобов'язаний подати заяву за формою №1-ЄСВ?
14.02.2019 р. листом ДФС України за №517/0/99-99-13-02-03-14/ІПК ОСОБА_1 надано податкову консультацію наступного змісту.
З посиланням на положення ст. 1, п. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 р. № 5076-VI, п. 178.1 ст. 178, п. 65.3 ст. 65 Податкового кодексу України, ст. 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI ДФС України роз'яснила, що обов'язок стати на облік в контролюючих органах самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, як платник податків і як платник єдиного внеску, виникає у адвоката після отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Позивач - ОСОБА_1 - просить визнати протиправною та скасувати вказану індивідуальну податкову консультацію з таких підстав.
Позивач зазначає, що п. 2 р. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.11.2014 р. № 1162, платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
Якби законодавець у цій синтаксичній конструкції замість єднального сполучника "та" вжив розділовий сполучний "або", який має семантичний відтінок протиставлення та означає взаємовиключний вибір з кількох елементів - "один з можливих", для обов'язку подання заяви за формою №1-ЄСВ було б достатньо існування хоча б однієї з перелічених умов: або подати заяву за формою №1-ЄСВ протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі, або подати заяву за формою №1-ЄСВ протягом десяти календарних днів після отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
На думку позивача, оскільки в даному випадку законодавцем вжито не розділовий сполучний "або", а єднальний сполучник "та", і тим самим вказано на недостатність лише однієї з перелічених умов для настання будь-яких правових наслідків.
У такому випадку словосполучення "після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності", викладене із застосуванням єднального сполучника "та", вказує на обов'язкову одночасну наявність двох умов.
Відповідач - Державна фіскальна служба України - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши викладену у наданій податковій консультацію правову позицію.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
Згідно з п. 52.1, 52.2, 52.3, 52.4 ст. 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
Індивідуальні податкові консультації надаються: у письмовій формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.
Згідно з п. 53.2 ст. 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
В даному випадку на звернення позивача 19.01.2019 р. листом ДФС України за №517/0/99-99-13-02-03-14/ІПК від 14.02.2019 р., в передбачений п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України строк, надано податкову консультацію.
Щодо змісту податкової консультації суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 1, п. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 р. № 5076-VI адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно з п. 178.1 ст. 178, п. 65.3 ст. 65 Податкового кодексу України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.
Для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VI (в редакції станом на 14.02.2019 р.) платниками єдиного внеску є: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Закону №2464-VI облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 4, 5, 5-1, 15 та 16 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.
Таким чином, згідно з вказаними положеннями Законів України, зокрема, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI, прямо передбачено наявність у осіб, які провадять адвокатську діяльність, статусу платників єдиного внеску і необхідність взяття їх на облік органом доходів і зборів.
Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджений наказом Міністерства фінансів України 24.11.2014р. № 1162.
Згідно з п. 2, 3 р. Порядку ним визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у територіальних органах Державної фіскальної служби України, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску.
Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464.
Згідно з п. 1, 2 р. ІІІ Порядку взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.
Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
Згідно зі змісту вказаних положень Порядку обов'язок осіб, які провадять адвокатську діяльність, ставати на облік платників ЄСВ, також прямо передбачено.
П. 2 ч. ІІІ Порядку умовою постановки на облік є державна реєстрація незалежної професійної діяльності та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
Позивач, посилаючись на використання сполучника та у вказаному положенні вважає, що відсутність окремої процедури державної реєстрації професійної діяльності адвоката виключає необхідність взяття його на обліку як платника ЄСВ, про що, на його думку, і мала бути надана індивідуальна податкова консультація.
Суд не може погодитися з вказаною позицією з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 12, 17 Закону № 5076-VI особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Таким чином, щодо такої незалежної професійної діяльності як адвокатська, передбачено як отримання відповідного документа (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю), так і процедура реєстрації (внесення запису до Єдиного реєстру адвокатів).
Адвокат для отримання права вести незалежну професійну діяльність отримує відповідне свідоцтво, і інформація щодо нього вноситься до Єдиного реєстру, що цілком відповідає положенням п. 2 ч. ІІІ Порядку.
Крім того, положення Порядку в цілому і п. 2 ч. ІІІ Порядку, зокрема, стосуються процедури обліку платників ЄСВ не лише адвокатів, а й інших категорій платників, тобто, мають загальний характер і містять формулювання загального характеру, які не враховують і не повинні враховувати особливості реєстрації різних платників.
Використані у п. 2 ч. ІІІ Порядку формулювання, як зазначено вище, цілком відповідають і особливостям отримання адвокатом статусу особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність.
За таких обставин надана позивачу листом ДФС України за №517/0/99-99-13-02-03-14/ІПК від 14.02.2019 р. індивідуальна податкова консультація цілком відповідає вимогам законодавчих актів, щодо тлумачення яких вона надана.
Окремо щодо посилання позивача на пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, рішення ЄСПЛ суд зазначає наступне.
Згідно з пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
В даному випадку різне тлумачення норм вищевказаних законів та Порядку відсутнє, статус адвоката як платника ЄСВ не є спірним, тоді як Порядок як підзаконний акт вище визначає процедуру взяття платників на облік, і граматичні особливості Порядку жодним чином не можуть тлумачитися як такі, що позбавляють будь-яку категорію платників обов'язку ставати на облік платника ЄСВ.
Правові позиції, викладені ЄСПЛ у рішеннях SERKOV v. UKRAINE від 07.07.2011 р. (заява №39766/05) та SHCHOKIN v. UKRAINE від 14.10.2010 р. (заяви 23759/03 та 37943/06), не можуть бути застосовані у даних правовідносинах, оскільки у вказаних справах мало місце різне застосування судами положень законодавчих актів різної юридичної сили (Указ Президента України та Закон), що суперечили одне одному, що і надало підстави для висновку про порушення пар. 1 ст. 1 Протоколу Конвенції.
В даному випадку Порядок не містить положень, що суперечать Податковому кодексу України та Законам № 5076-VI, №2464-VI.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем вказаних вимог під час надання індивідуальної податкової консультації.
На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 257-262, 295 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 21.04.2020 р.