Житомирський апеляційний суд
Справа №295/12488/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.84 КК України Доповідач ОСОБА_2
13 квітня 2020 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про звільнення від відбування покарання за хворобою,-
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду як незаконну, постановити нову ухвалу про задоволення його клопотання про звільнення від покарання за хворобою. Вважає, що в матеріалах справи наявний медичний висновок, який дає підстави для його звільнення за хворобою. Проте, оскільки розгляд його клопотання провадився тривалий час, вказаний висновок втратив чинність, а нового медичного висновку належної форми суду не було надано.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вказує, що в матеріалах справи наявний медичний висновок Бучанської ДВКС за серпень 2017 року, який дає підстави для звільнення засудженого ОСОБА_7 за хворобою. Проте, оскільки розгляд клопотання провадився тривалий час, вказаний висновок втратив чинність. Разом з тим, звертає увагу, що ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 15.11.2019 року було зобов'язано "Центр охорони здоров'я державної ВКС України" в Житомирській області надати висновок ЛКК про медичний огляд засудженого щодо наявності (відсутності) хвороби, який у відповідності до ст. 84 КК України є підставою для звільнення засудженого від подальшого відбування покарання. Вказана ухвала на момент прийняття рішення не була виконана належним чином, що позбавило суд першої інстанції можливості прийняти рішення про задоволення клопотання засудженого.
В ухвалі суду зазначено, що засуджений ОСОБА_7 звернувся з клопотанням, у якому просить звільнити його від відбування покарання на підставі статті 84 КК України, посилаючись на те, що хворіє на певні захворювання і стан його здоров'я перешкоджає його подальшому перебуванню у місцях позбавлення волі.
Враховуючи відсутність медичного висновку, який свідчить про те, що подальше утримання засудженого в місцях позбавлення волі загрожує його життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків відсутні, суд дійшов висновку, що клопотання засудженого задоволенню не підлягає.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_7 в підтримання апеляційних скарг, міркування прокурора, в заперечення апеляційних скарг, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 84 КК України особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд зобов'язаний враховувати тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Зі змісту вказаної правової норм слідує, що факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов'язкового звільнення від відбуття покарання.
Відповідно до роз'яснень наданих у постанові Пленуму Верховного Суду УРСР від 28.09.1973 року №8 «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли дальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного в Переліку захворювань.
Розділом IV наказу Міністерства юстиції України та МОЗ України від 15.08.2014 року №1348/5/572 передбачено медичний огляд лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я ДКВС засуджених, які захворіли в УВП, з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення від відбування покарання.
Відповідно до п. 5 Розділу VI наказу Міністерства юстиції України та МОЗ України від 15.08.2014 року №1348/5/572, з урахуванням результатів медичного огляду засудженого комісія негайно складає висновок спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, за формою, наведеною в додатку 13 до цього Порядку.
Статтею 154 КВК України передбачено, що у разі захворювання особи на іншу тяжку хворобу, до суду подається клопотання про звільнення від відбування покарання начальником органу або установи виконання покарань, одночасно з клопотанням надається висновок лікарської комісії й особова справа засудженого.
З наведеного вбачається, що саме адміністрація установи виконання покарань звертається до суду з клопотанням про звільнення від відбування покарання в зв'язку з тяжкою хворобою засудженого з належним висновком лікарської комісії.
Оскільки в матеріалах справи відсутній висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я ДКВС на час ухвалення рішення, а наявні в матеріалах справи висновки ЛКК та МСЕК не дають підстави суду самостійно визначити наявність у засудженого ОСОБА_7 захворювання, яке перешкоджає відбуванню покарання згідно Переліку захворювань, апеляційний суд погоджується з рішенням місцевого суду про залишення вказаного клопотання засудженого ОСОБА_7 без задоволення.
Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_7 відсутні, оскільки ухвала місцевого суду постановлена згідно з нормами кримінального процесуального закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, з наведенням в ухвалі належних і достатніх мотивів та підстав.
Одночасно колегія суддів звертає увагу, що засуджений ОСОБА_7 не позбавлений права по прибуттю в установу виконання покарань для відбуття призначеного судом покарання, а саме ДУ «Роменська виправна колонія (№56)», звернутись до адміністрації вказаної установи для проведення медичного огляду лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я ДКВС з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення від відбування покарання, в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України за наявності для цього відповідних підстав.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 про невиконання ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 15.11.2019 року, якою зобов'язано "Центр охорони здоров'я державної ВКС України" в Житомирській області надати висновок ЛКК про медичний огляд засудженого щодо наявності (відсутності) хвороби, який у відповідності до ст.84 КК України є підставою для звільнення від подальшого відбування покарання, не спростовує висновків місцевого суду щодо відсутності в матеріалах провадження належного висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я ДКВС та встановлення того, що голова ЛКК КП "Лікарня №2" ім. ОСОБА_9 ОСОБА_10 такий висновок надати засудженому ОСОБА_7 не може.
Крім того, невиконання, на думку захисника, вказаної ухвали суду не є предметом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про звільнення від відбування покарання за хворобою.
На підставі викладеного, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про звільнення від відбування покарання за хворобою - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: