Житомирський апеляційний суд
Справа №287/415/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
13 квітня 2020 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд
в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 , суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 25 березня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Олевського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №12020060260000079,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
скаржника ОСОБА_6
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 25 березня 2020 року в частині накладення арешту на автомобіль марки «КАМАЗ 55102» синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 . Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Олевського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 в частині накладення арешту на автомобіль марки «КАМАЗ 55102» синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 та зобов'язати слідчого повернути його власнику.
Не оспорюючи факту накладення арешту на лісопродукцію породи дуб у кількості 6 м3 зазначає, що до матеріалів кримінального провадження не долучено жодного доказу на підтвердження того, що вилучена лісопродукція, яка перевозилась на належному ОСОБА_6 автомобілі, є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Відсутні будь-які докази, що в лісах мала місце незаконна порубка дерев породи дуб і що ОСОБА_6 про це було достовірно відомо, оскільки вказану лісопродукцію ним було придбано у сторонніх фізичних осіб для виробництва і продажу колотих дров.
Разом з тим, із матеріалів кримінального провадження та ухвали слідчого судді слідує, що вилучення автомобіля та лісопродукції мало місце при огляді місця події від 05.03.2020 року на території Олевського відділення поліції, що свідчить про те, що місцем події, тобто місцем незаконної порубки є територія Олевського відділення поліції, що не відповідає дійсності, що тягне за собою визнання отриманих в результаті огляду місця події доказів недопустимими, оскільки такі докази отримані не в порядку, передбаченому КПК України.
Вважає, що долучені до клопотання матеріали не доводять наявності обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі арешту майна.
У кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, а тому відповідно до ч.2 ст.64-2 КПК України права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. При виникненні питання про обмеження права власності у кримінальному провадженні, особа, яка не є підозрюваною, набуває статусу третьої особи, щодо якої вирішується питання про арешт. Чинним кримінальним процесуальним законодавством визначена можливість арешту майна третьої особи лише за клопотанням прокурора. Разом з тим, клопотання про арешт майна подано слідчим, який є неналежним суб'єктом такого звернення.
Зазначає, що за змістом ч.2 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Однак, незважаючи на те, що клопотання старшого слідчого про арешт майна надійшло до Олевського районного суду 06.03.2020 року, розглянуто воно було лише 25.03.2020 року, що свідчить про недотримання строків, передбачених чинним законодавством для винесення ухвали про арешт майна. Ні стороною обвинувачення, ні самостійно слідчим суддею не було продовжено строк розгляду даного клопотання.
Згідно ухвали Олевського районного суду Житомирської області від 25.03.2020, слідчий суддя задовольнив клопотання старшого слідчого СВ Олевського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 про арешт майна, вилученого під час огляду місця події 05.03.2020 року у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12020060260000079 від 06.03.2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України. Накладено арешт на майно, а саме: вантажний автомобіль марки «КАМАЗ 55102», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 на якому наявна лісопродукція породи дуб у кількості 6 м3, шляхом розміщення вказаного майна на зберігання на території Олевського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області, з метою збереження речових доказів з забороною користуватись та розпоряджатись вказаним майном.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав вважати, що можливо було вчинено кримінальне правопорушення за попередньою кваліфікацією ч.1 ст.246 КК України, з метою збереження речових доказів та дослідження органами досудового розслідування, оскільки майно, у вигляді речей, відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, є знаряддям злочину та існують ризики його зіпсуванню чи знищенню.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.03.2020 року до чергової частини Олевського ВП надійшов письмовий рапорт від поліцейського СРПП № 3 Олевського ВП про те, що на автодорозі Т 06-05 було зупинено автомобіль марки «КАМАЗ 55102», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_9 , який перевозив лісопродукцію породи дуб без відповідних документів.
За фактом незаконної порубки лісу слідчим відділенням Олевського відділення поліції 06.03.2020 року розпочато кримінальне провадження №12020060260000079 за попередньою правовою кваліфікацією ч.1 ст.246 КК України.
Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_6 , який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження відповідно до вимог ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Арешт майна - це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого відповідно до вимог ч.1ст.170 КПК України, полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумної підозри вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1)збереження речових доказів;
2)спеціальної конфіскації;
3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею в повній мірі дотримані не були.
Звертаючись до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, слідчий послався на те, що на даний час існує об'єктивна загроза приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, вилученого в ході огляду місця події, а саме: вантажного автомобіля марки «КАМАЗ 55102», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 на якому наявна лісопродукція породи дуб у кількості 6 м3.
Задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно, слідчий суддя виходив з наявності підстав вважати, що стороною обвинувачення доведена необхідність арешту вказаного майна з метою збереження його як речового доказу.
Задовольняючи клопотання про накладення арешту та майно, слідчий суддя врахував, що автомобіль марки «КАМАЗ 55102», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 на якому знаходилась лісопродукція породи дуб у кількості 6 м3, який було виявлено та вилучено під час ОМП від 05.03.2020, визнано знаряддям вчинення кримінального правопорушення (а.п.5). Постановою старшого слідчого СВ Олевського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 від 06.03.2020 автомобіль марки «КАМАЗ 55102», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , на якому знаходилась лісопродукція породи дуб у кількості 6 м3, який було виявлено та вилучено під час ОМП від 05.03.2020, визнано речовим доказом по кримінальному провадженню №12020060260000079 (а.п.18).
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним у ч.1 ст.98 КПК України, є знаряддям злочину, слідчий суддя дійшов висновку, що з метою збереження речових доказів та дослідження органами досудового розслідування, існують ризики його зіпсування чи знищення. З таким висновком погоджується і колегія суддів.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 05.03.2020 року до чергової частини Олевського ВП надійшов письмовий рапорт від поліцейського СРПП № 3 Олевського ВП про те, що на автодорозі Т 06-05 було зупинено автомобіль марки «КАМАЗ 55102», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_9 , який перевозив лісопродукцію породи дуб без відповідних документів.
За фактом незаконної порубки лісу слідчим відділенням Олевського відділення поліції 06.03.2020 року розпочато кримінальне провадження №12020060260000079 за попередньою правовою кваліфікацією ч.1 ст. 246 КК України.
Враховуючи наведене, апеляційний суд визнає неспроможними доводи ОСОБА_6 стосовно того, що долучені до клопотання докази не доводять наявності обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення та не можуть бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Доводи апелянта про те, що він не є підозрюваним чи обвинуваченим по даному кримінальному провадженні, а тому на вказане майно не може бути накладений арешт, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ч.3 ст.170 КПК України не забороняє суду накладати арешт на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що клопотання слідчого було розглянуто з порушенням строків, передбачених КПК України, слід зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, клопотання слідчого про накладення арешту на майно надійшло на адресу суду 06.03.2020 (а.с.1). Проте, згідно протоколів щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03, 10.03, 11.03, 12.03, 13.03, 16.03, 17.03, 18.03, 19.03, 20.03, 23.03, призначення судді не відбулося, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи (а.п. 21-31). Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 24.03.2020 визначено ОСОБА_1 , яким 25.03.2020 було розглянуто вказане клопотання та винесено відповідне рішення. Тобто, існували об'єктивні підстави для розгляду клопотання слідчого 25.03.2020 року. На переконання апеляційного суду, вказані обставини не впливають на висновки слідчого судді та не є тими суттєвими порушеннями, які тягнуть за собою скасування судового рішення.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводом апелянта про те, що слідчим суддею безпідставно застосовано найбільш обтяжливий спосіб арешту майна із забороною користування та розпорядження транспортним засобом.
Відповідно до вимог ч.4 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Як вбачається з матеріалів провадження, автомобіль марки «КАМАЗ 55102» синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 .
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_6 пояснив, що він є годувальником сім'ї, а вказаний автомобіль є єдиним джерелом доходу.
Враховуючи, що санкцією ч.1 ст.246 КК України не передбачено конфіскації або спеціальної конфіскації майна, апеляційний суд вважає за можливе застосувати менш обтяжливий спосіб арешту майна із забороною розпорядження та відчуження цього майна.
Згідно практики ЄСПЛ втручання у власність фізичних чи юридичних осіб - це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату.
Втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого Суд надає державам право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес.
Правомірним є арешт за умови одночасного існування критеріїв правомірності цього втручання (зокрема: законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).
На підставі викладеного, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині накладення арешту на автомобіль шляхом заборони користування з постановленням нової ухвали, якою слід частково задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на транспортний засіб шляхом заборони розпорядження та відчуження цього майна.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 25 березня 2020 року в частині накладення арешту на вантажний автомобіль марки «КАМАЗ 55102», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом заборони користування скасувати.
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Олевського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12020060260000079 задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки «КАМАЗ 55102», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом заборони розпорядження та відчуження цього майна.
В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: