Провадження № 11-кп/803/1606/20 Справа № 205/1566/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
про відмову у відкритті провадження
17 квітня 2020 року м. Дніпро
Суддя-доповідач Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_2 , ознайомившись з матеріалами провадження щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 146, ч. 1 ст. 153, ч. 1 ст. 187 КК України, за апеляційною скаргою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_4 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2020 року, -
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Не погодившись з вказаним рішенням, прокурор у кримінальному провадженні звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам кримінального процесуального закону, вважаю, що у відкритті провадження слід відмовити, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали, у випадках, передбачених цим Кодексом.
Водночас, Рішенням Конституційного суду України від 13.06.2019 року №4-р/2019 визнано таким, що є неконституційним положення ч.2 ст. 392 КПК України лише щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, яка постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
З огляду на те, що чинним КПК України не передбачено можливості оскарження судового рішення про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, на стадії судового провадження, на підставі ст. 392 КПК України, така ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Враховуючи викладене, вважаю, що апеляційна скарга прокурора не підлягає розгляду в апеляційній інстанції, а тому у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 392, 399 КПК України,-
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_4 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання прокурора про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою невідкладно надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_2