Справа № 761/30236/19
Провадження № 1-кп/761/1488/2020
14 квітня 2020 року
Шевченківський районний суд м. Києва у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100000000848 від 25 липня 2019 року
за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гаврилівка Друга Каланчацького району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100000000848 від 25 липня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Ухвалою від 02 квітня 2020 року строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 продовжено до 31 травня 2020 року, включно.
Суд, розглядаючи питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, виходить з такого.
В судовому засіданні судом з урахуванням положень Кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинуваченого до спливу вказаного строку поставлене питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою відповідно до ст.331 КПК України.
Прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, оскільки підстави для застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, а отже наявні визначені ст.177 КПК України ризики, які не зменшилися, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, може переховуватись від суду, оскільки він є обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні та на даний час перебуває в розшуку в Львівській області, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки прокурором не обґрунтовано існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які на думку захисника відсутні. Просив врахувати, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, може бути офіційно працевлаштованим. Просить обрати відносно ОСОБА_7 інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував щодо продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з підстав наведених захисником, та просив змінити відносно нього запобіжний захід на домашній арешт. Зазначив, що не буде ухилятись від суду.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, виходячи з наступного.
Частиною 3 статті 331 КПК України на суд покладений обов'язок, незалежно від наявності клопотань, до спливу продовженого двомісячного строку тримання обвинуваченого під вартою повторно розглянути питання доцільності дії цього запобіжного заходу.
За наслідками розгляду цього питання суд своєю вмотивованою ухвалою має право скасувати, змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжити його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Під час досудового розслідування відповідно до ст. 194 КПК України у разі вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу має бути встановлено, чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Однак, враховуючи, що відповідно до Глави 28 КПК України судовий розгляд кримінального провадження здійснюється з метою встановлення, чи доведена поза розумним сумнівом вина особи у зазначених в обвинувальному акті злочинних діях, оцінка обґрунтованості підозри на цій стадії провадження виключається.
З наведеного витікає, що вирішуючи доцільність подальшого утримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Європейський Суд з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що продовжуване утримання особи під вартою може бути виправдане у тій чи іншій справи лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.
Керуючись вимогами ч.3 ст. 331 КПК України, враховуючи, що 31 травня 2020 року спливає двомісячний строк з дня продовження дії існуючого запобіжного заходу, та неможливості до вищезазначеної дати завершити судовий розгляд, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне обвинуваченому ОСОБА_7 продовжити дію існуючого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує двох місяців, тобто до 12 червня 2020 року.
При визначенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 суд бере до уваги, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років із конфіскацією майна, не працює, не займається суспільно корисною працею, матеріали провадження не вказують на наявність захворювань у обвинуваченого, які б унеможливлювали його тримання під вартою, що дає суду достатні підстави вважати, що останній може ухилитися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про що свідчать встановлені обставини та дані, що характеризують його особу, тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується.
За таких обставин суд вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 але на строк, що не перевищує двох місяців.
На підставі викладеного,керуючись ч.3 ст. 331 КПК України,суд
Продовжити дію запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гаврилівка Друга Каланчацького району Херсонської області, на два місяця, тобто до 12 червня 2020 року, включно.
Визначити ОСОБА_7 розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбаченим КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 168 160 ( сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят ) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 02 квітня 2020 року по справі 761/30236/19, кримінальне провадження № 1-кп/761/1488/2020, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 такі обов'язки:
1. Прибувати за кожною вимогою до суду;
2. Не відлучатися із населеного пункту, за місцем проживання чи перебування без дозволу суду;
3. Повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 ухвалою суду обов'язків - 60 днів з моменту внесення обвинуваченим застави у розмірі, визначеному судом.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.
Судді :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3