Справа №:755/16799/19
"20" січня 2020 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді САВЛУК Т.В.
при секретарі Бурячек О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович, ПАТ «Універсал Банк» про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,
ОСОБА_1 , звертаючись до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича, просив визнати постанову про відкриття виконавчого провадження № 60163656 від 27 вересня 2019 року неправомірною та скасувати її, мотивуючи тим, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. перебуває виконавчий лист, виданий Дніпровським районним судом м. Києва 10 липня 2015 року по справі №755/10239/15-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість по кредитному договору на загальну суму 3 295 363,05 грн., третейський збір у розмірі 25 500,00 грн. та судовий збір у розмірі 243,60 грн. Всього підлягає стягненню 3 321 106 грн. 65 коп. На момент видачу виконавчого листа Закону України «Про виконавче провадження» строк пред'явлення до виконання виконавчих листів становив один рік, не зважаючи на сплив строку пред'явлення до виконання виконавчого листа приватним виконавцем Пиць А.А. 27 вересня 2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60163656.
Скаржник в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд скарги у його відсутність та задовольнити з підстав поданих документів.
Заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином.
Заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «УніверсалБанк» в судове засідання не з'явилося, про день час та місце розгляду скарги повідомленні належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Стаття 6 Конституції України визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця. При цьому вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Виходячи із засад цивільного судочинства, судове рішення, як таке, вже само по собі являється актом примусу, спрямованим на вчинення тих чи інших дій в інтересах та на користь учасників судового провадження.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» саме державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 18 цього Закону.
Як з'ясовано судом, на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2015 року, видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2015 року по справі № 42/15 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості в розмірі 3 295 363,05 грн. та сплаченого третейського збору у розмірі 25 500,00 грн., стягнення судового збору відповідно до ст. 88 ЦПКУ у розмірі 243,60 грн., всього 3 321 106,65 грн. підлягає стягненню.
27 вересня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60163656.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі орган і в і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виходячи із змісту ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких основних засад як верховенство права, обов'язковість виконання рішень, законність, диспозитивність, справедливість, неупередженість, об'єктивність, гласність та відкритість, розумність строків виконавчого провадження, співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Приватний виконавець здійснює примусове виконання, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ч. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно із ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
За змістом ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) зокрема, звернення стягнення на кошти, … інше майно (майнові права) боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувана про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 5,7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеномуст.56 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на день видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
- посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
- інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Отже, за загальним правилом, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом року з наступного для після набрання рішенням законної сили.
Вбачається, з постанови про відкриття виконавчого провадження виконавчий лист № 755/10239/15-ц видано 10 липня 2015 року, а тому строк пред'явлення виконавчого листа № 755/10239/15-ц до виконання закінчився 11 липня 2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 24, п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.
Доказів того, що Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» звертався до суду з заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання не надано.
Оскільки стягувачем було пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, а судом не було поновлено цього строку, за таких обставин, постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області від 27 вересня 2019 року про відкриття виконавчого провадження підлягають скасуванню.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України позивач, особа, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі у дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович, ПАТ «Універсал Банк» про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 1 , 2, 11, 19, 22, 25, 26, 39 Закону України «Про виконавче провадження» ст. 260, 447, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович, ПАТ «Універсал Банк» про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження- задовольнити.
Визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича по виконавчому провадженню № 60163656 при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 27 вересня 2019 року.
Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича по виконавчому провадженню № 60163656 від 27 вересня 2019 року про відкриття виконавчого провадження де боржником виступає ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.