ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8940/19
провадження № 2/753/3285/20
"17" квітня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Литвин Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
До початку судового засідання позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність, при цьому позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, пояснивши у позові, що спільне життя у сторін не склалось, тривалий час вони не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбних відносин, мають окремий бюджет для кожного, стосунки між сторонами стали напружені, у сторін виявились різні погляди на життя, на сімейні відносини, тому вважає, що сім'я даного подружжя розпалась остаточно, термін на примирення призначати не потрібно.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явився повторно, про розгляд справи був двічі повідомлений судом належним чином за останнім відомим місцем проживання, при цьому він двічі звертався до суду з заявами про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою, а також у зв'язку з запровадженням карантину (а.с.24; 28).
Згідно ч.4, ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч.1, ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
За правилами ч.2, ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
1.09.1990 року був укладений шлюб між сторонами, який був зареєстрований у відділі ЗАГС Дніпровського району м. Києва, актовий запис №1207 (а.с.8). Від зареєстрованого шлюбу сторони мають повнолітню дитину: сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
Як встановлено у судовому засіданні, спільне життя у сторін не склалось, тривалий час вони не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбних відносин, мають окремий бюджет для кожного, стосунки між сторонами стали напружені, у сторін виявились різні погляди на життя, на сімейні відносини. Зі слів позивача шлюб вони розривають вдруге, оскільки у першому випадку кілька років потому після подачі апеляції відповідачем на рішення Дарницького районного суду м. Києва сторони примирились.
Згідно ч.2, ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За змістом п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Аналізуючи докази в їх сукупності, суд вважає, що сім'я даного подружжя розпалась остаточно, терміну на примирення призначати не потрібно, так як судом встановлено, що будь-які відносини між ними припинені і позивач категорично наполягала на розірванні шлюбу, а відповідач при зверненні до суду з заявами про відкладення розгляду справи не вказував будь-яких істотних обставин, які б впливали на предмет даного позову.
Згідно ст.133; 141 ЦПК України при задоволенні позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 768 грн. 40 коп. судового збору, сплаченого нею при зверненні до суду з даним позовом.
Керуючись ст.4; 10; 12-13; 76-80; 81; 133; 141; 223; 258-259; 263-265; 282 ЦПК України, на підставі ч.1, ст.51 Конституції України, ст.3; 110-113 СК України, п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя",суд
Позов задовольнити.
Шлюб зареєстрований у відділі ЗАГС Дніпровського району м. Києва 1.09.1990 року, актовий запис №1207 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати.
Після розірвання шлюбу присвоюються прізвища: йому - ОСОБА_2 ; їй - ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768 грн. 40 коп. судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 30 днів з дня отримання його копії відповідачем.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини заочного рішення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя :