Провадження № 11-сс/4820/217/20
Справа № 675/658/20 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: Доповідач ОСОБА_2
16 квітня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі :
судді - доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
слідчого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в режимі відео конференції з Ізяславським районним судом Хмельницької області, апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2020 року, -
Ухвалою слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2020 року задоволено частково клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором, у кримінальному провадженні № 12020240150000108, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід строком по 04 червня 2020 року включно у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізяслав Хмельницької області, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого вчителем іноземних мов Михлянської ЗОШ І-ІІІ ступеня, розлученого, інваліда ІІІ групи, раніше не судимого,
який полягає в забороні залишати житло, а саме: АДРЕСА_1 , та покладено на нього наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора слідчого судді за кожною вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування з будь якими особами, які мають відношення до вказаного кримінального правопорушення;
Здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 повідомлено про підозру у тому, що він 02 квітня 2020 року, близько 16 години 50 хвилин, у світлу пору доби, не маючи права керування транспортним засобом в порушення вимог пункту 2.1 (а) 2.9. (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правил), а саме перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, здійснював керування автомобілем «Renault Laguna» реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушуючи вимоги п. 2.4 Правил на вимогу працівників поліції не зупинився та уникаючи переслідування від працівників поліції, порушуючи п. 12.4 Правил, рухався зі швидкість близько 120 км/год. в межах населеного пункту в селі Михля по вулиці Миру, де дозволена швидкість не більше 50 км/год., зі сторони міста Ізяслав в напрямку центра села Михля Ізяславського району Хмельницької області.
Продовжуючи свій рух, за кермом автомобіля «Renault Lаguna» реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушуючи вимоги п. 12.1 Правил, проявив злочинну самовпевненість, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу і безпечно керувати ним, порушуючи вимоги п. 10.1 Правил, в подальшому змінив напрямок свого руху ліворуч, перетнув горизонтальну лінію дорожньої розмітки 1.1. (вузька суцільна лінія), не переконався, що вказаний маневр буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на зустрічну смугу та частково на ліве по ходу руху узбіччя, в наслідок чого втратив керованість над автомобілем та допустив зіткнення, на зустрічній смузі руху для свого напрямку руху, лівою задньою частиною автомобіля «Renault Lаguna» реєстраційний номер НОМЕР_1 , із передньою лівою частиною автомобіля «ВАЗ 2107» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 , який на той час рухався в зустрічному напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася в результаті порушення Правил водієм ОСОБА_7 потерпілі: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому кісток правого передпліччя, забою лівого плеча та стегна; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому колінного суглобу лівої гомілки; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелому лівого стегна, струсу головного мозку; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: антенатальна загибель плоду, полі травми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани голови, забійної травми органів грудної та черевної порожнини.
03.04.2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Задовольняючи частково клопотання та застосувавши відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_7 є вчителем іноземних мов, за місцем працевлаштування характеризується позитивно, проживає разом із батьками, та по місцю проживання негативних характеристик не встановлено, раніше не судимий, співпрацює зі слідством. В цілому злочин за ст. 286 КК України відноситься до необережних злочинів, оскільки щодо його наслідків вина особи може бути тільки необережною. Також, слідчий суддя взяв до уваги інвалідність підозрюваного, яка пов'язана з психічним захворюванням, що потребує відповідної перевірки на час вчинення кримінального правопорушення, а саме стану його фізіологічного афекту, фрустрації, психічного стресу та інше, тобто на даний час встановити його стан на час вчинення ДТП без дослідження висновків експертів є неможливим. Крім того, на день розгляду цього клопотання результати відібрання зразків крові ОСОБА_7 для встановлення вмісту алкоголю не відомі.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів без внесення застави.
Свої вимоги аргументує тим, що рішення слідчого судді є недостатнім для запобігання існуючим ризикам, так як наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Вказує на те, що згідно висновку токсикологічної експертизи № 683 від 08.04.2020 року, в крові ОСОБА_7 виявлено алкоголь в розмірі 1,32% (проміле). Крім того, вважає, що судом не враховано те, що ОСОБА_7 постановою Ізяславського районного суду притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до якої він позбавлений права керування транспортними засобами, а інша адміністративна справа за ч. 2 ст. 130 КУпАП перебуває на розгляді цього ж суду, а також останній неодноразово притягувався за ст. 126 КУпАП за керуванням транспортним засобом без відповідних документів. Зазначає, що судом не в повній мірі враховані наслідки такої протиправної поведінки, розмір заподіяної злочином шкоди (пошкодження автомобіля «ВАЗ 2107» р.н. НОМЕР_2 ), травмування 4 учасників події, в т.ч. малолітньої дитини, смерть ненародженої дитини, стаціонарне лікування всіх потерпілих).
Заслухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення з коротким викладом доводів апеляційної скарги, пояснення прокурора та слідчого на підтримку поданої апеляційної скарги з мотивів наведених у ній, думку підозрюваного та його захисника про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та безпідставність доводів апеляційної скарги сторони обвинувачення, перевіривши судове рішення в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, яка підлягає частковому задоволенню в силу наступних підстав.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Згідно вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані не у повному обсязі.
Так, поза увагою слідчого судді залишилося те, що ОСОБА_7 , як вбачається з відеозапису (речового доказу у кримінальному провадженні), після вчинення ДТП, привів двигун керованого ним автомобіля у рух, з метою втечі з місця пригоди та уникнення відповідальності, Окрім того, в порушення п. 2.5 ПДР, на вимогу працівників поліції відмовився пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп'яніння.
З метою встановлення стану сп'яніння ОСОБА_7 під час скоєння ДТП, згідно постанови прокурора від 02.04.2020 року, відібрано зразки крові, результати яких на день розгляду клопотання судом першої інстанції були невідомі.
На даний час, як вбачається з матеріалів справи, згідно висновку токсикологічної експертизи № 683 від 08.04.2020, в крові ОСОБА_7 виявлено алкоголь в розмірі 1,32% (проміле).
ОСОБА_7 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП за керування транспортним засобом без відповідних документів, що, на думку колегії суддів суду апеляційної інстанції, свідчить про ігнорування підозрюваним вимог закону та систематичного грубого порушення вимог ПДР.
Крім того, судом першої інстанції належним чим не враховано, що підозрюваний ОСОБА_7 не має міцних соціальних зв'язків, розлучений, дітей на утриманні не має, протиправність наслідків такої поведінки, розмір завданої шкоди: пошкодження автомобіля «ВАЗ 2107» р.н. НОМЕР_2 ), травмування 4 учасників події, в т.ч. малолітньої дитини, смерть ненародженої дитини, стаціонарне лікування всіх потерпілих.
Вказані обставини свідчать про небажання ОСОБА_7 дотримуватись вимог закону та про наявність вагомих ризиків продовження ним протиправних дій, зокрема, вчиняти інші правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наведенні ризики, на переконання колегії суддів, є необхідними елементами, що визначають потребу в обмеженні права на особисту свободу підозрюваного ОСОБА_7 шляхом обрання останньому найсуворішого виду запобіжного заходу, оскільки лише такий вид запобіжного заходу в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти спробам будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Менш суворий вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин інкримінованого правопорушення, їх наслідків, та особи підозрюваного, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Таким чином, колегія суддів, керуючись п.2 ч.3 ст.407 КПК України, скасовує ухвалу слідчого судді та постановляє у зв'язку з цим нову ухвалу, якою задовольняє клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки для прийняття такого рішення наявні всі підстави, визначені ст.177 КПК України, і тримання ОСОБА_7 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується запобіжний захід, передбаченій вказаною нормою закону, а також не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В силу положень ч.3 ст.183 КПК України апеляційний суд визначає ОСОБА_7 заставу в межах максимального розміру, передбаченого п.2 ч.5 ст.182 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2020 року про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_9 задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 31 травня 2020 року включно.
В порядку п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України підозрюваному ОСОБА_7 визначити розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 тисяч 160 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною осою (заставодавецем) на депозитний рахунок Хмельницького апеляційного суду.
У разі внесення визначеного розміру застави на час дії ухвали суду, підозрюваного ОСОБА_7 звільнити з-під варти та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматись від спілкування з іншими учасниками кримінального
провадження.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала набирає законної сили негайно після її постановлення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді