Ухвала
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 464/5544/18
провадження № 61-6497ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 січня 2019 року у складі судді Мички Б. Р. та постанову Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Струс Л. Б., Ніткевича А. В.,
У листопаді 2018 року Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія» (далі - ПрАТ «СК «Гарантія») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останнього на свою користь завдані майнові збитки у розмірі 43 426,22 грн, а також сплачений при подачі позову до суду судовий збір.
Позов мотивовано тим, що між ПрАТ «СТ «Гарантія» та ОСОБА_3 22 червня 2015 року укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 5-176-010-1301-15, об'єктом якого є майнові інтереси страхування, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Мitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 . Строк дії договору страхування з 22 червня 2015 року до 21 червня 2016 року. В період дії договору, а саме 21 лютого 2016 року о 04 год 00 хв на перехресті просп. В. Чорновола - вул. Хімічна у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобілів «BMW», державний номерний знак RJA 57894, під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля «Chery», держаний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , автомобіля «Мitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , автомобіля «Geely», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , автомобіля «Deo», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_6 В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Відповідно до постанови Сихівського районного суду м. Львова від 13 травня 2016 року ОСОБА_1 (водій автомобіля «BMW», державний номерний знак НОМЕР_5 ) визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, та підтверджено факт знаходження останнього в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, факт неправомірних дій з боку водія ОСОБА_1 , які були підставами скоєння даної ДТП відображені в постанові слідчого Головного управління Національної поліції у Львівській області від 11 березня 2016 року.
22 червня 2016 року до ПрАТ «СТ «Гарантія» із заявою про страховий випадок звернувся ОСОБА_3 - власник автомобіля «Мitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до акта оцінки автотоварознавчого дослідження транспортного засобу № 1684 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 становив 43 426,22 грн. Виконуючи свої договірні зобов'язання, на підставі заяви про страхову виплату громадянином ОСОБА_3 від 02 червня 2016 року та згідно страхового акту від 08 червня 2016 року № 336-16, ПрАТ «СТ Гарантія» сплатило 43 426,22 грн страхового відшкодування за проведення відновлювального ремонту автомобіля «Мitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням від 08 червня 2016 року № 1131. З огляду на викладене, після виплати страхового відшкодування ОСОБА_3 до ПрАТ «СТ «Гарантія» перейшло право вимоги на відшкодування збитків, спричинених ОСОБА_1 , відтак просить позов задовольнити.
Заочним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 22 січня 2019 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СТ «Гарантія» 43 426,22 грн виплаченого страхового відшкодування та 1 762,00 грн сплаченого судового збору.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 01 жовтня 2019 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 січня 2019 року залишено без задоволення.
Постановою Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення, а заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 січня 2019 року - без змін.
У квітні 2020 року представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 січня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ПрАТ «СТ «Гарантія».
Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у цій справі становить 43 426,22 грн, що станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 100 = 210 200,00 грн), а тому у розумінні ЦПК України ця справа є малозначною.
Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що висновки судів в оскаржуваних судових рішеннях суперечать чинній позиції Верховного Суду в такій категорії справ, тому наявні підстави, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження в малозначній справі є безпідставними, оскільки вони нічим не обґрунтовані.
Формальне посилання у касаційній скарзі на випадки передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України без наведення відповідного обґрунтування, не може бути підставою для висновків суду касаційної інстанції, що у цій справі наявні обставини, за яких рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях цього Кодексу, то вона поширюються й на касаційне провадження.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підтвердились, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 січня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик