16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 727/14077/18
провадження № 61-5984ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 25 листопада 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 05 березня 2020 року у справі за позовом Чернівецької обласної державної адміністрації до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, треті особи: Чернівецький окружний адміністративний суд, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування підпункту 2.3 пункту 2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 13 березня 2012 року № 178/5,
У 2018 році Чернівецька обласна державна адміністрація звернулася до суду із позовом до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, треті особи: Чернівецький окружний адміністративний суд, Ковалюк Я. Ю., Ковалюк Г. І., Ковалюк П. Ю., у якому просила визнати незаконним та скасувати підпункт 2.3 пункту 2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 13 березня 2012 року № 178/5 «Про видачу ордерів, виключення квартири з числа службових, взяття на квартирний облік, внесення змін в раніше прийнятті рішення, поселення та продовження терміну проживання у маневровому фонді міської ради».
Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 25 листопада 2019 року позов задоволено. Поновлено пропущений з поважних причин строк звернення до суду з позовом Чернівецькій обласній державній адміністрації про визнання незаконним та скасування підпункту 2.3. пункту 2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 13.03. 2012 року № 178/5. Визнано незаконним та скасовано підпункт 2.3. пункту 2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 13.03.2012 року № 178/5 «Про видачу ордерів, виключення квартир з числа службових, взяття на квартирний облік, внесення змін в раніше прийнятті рішення, поселення та продовження терміну проживання у маневровому фонді міської ради». Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 05 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 25 листопада 2019 року - без змін.
27 березня 2020 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 25 листопада 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 05 березня 2020 року, яка не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з наступних підстав.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування.
За таких обставин, заявникам необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено ім'я інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування, а саме третьої особи - ОСОБА_3 .
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) продається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Як на підставу касаційного оскарження заявники узагальнено посилаються на порушення норм матеріального та процесуального права, проте не зазначають конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявникам необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено ім'я іншого учасника справи, його місце проживання чи перебування та підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 25 листопада 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 05 березня 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 12 травня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська