Постанова
Іменем України
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 182/6199/16-ц
провадження № 61-14730св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Мода і Ми»,
відповідачі - державне підприємство «Сетам», ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби,
треті особи - приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Наявко Ігор Миколайович, ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мода і Ми» на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2018 року у складі судді Рунчевої О. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 червня 2019 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" (далі - ТОВ Мода і Ми») звернулося з позовом про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, скасування акту.
Позов мотивований тим, що державним підприємством «Сетам» (далі - ДП «Сетам») 06-08 жовтня 2016 року були організовані електронні торги, за результатами яких було реалізовано нежитлове вбудоване приміщення по АДРЕСА_1 та раніше належало ТОВ «Мода і Ми». Згідно протоколу № 203349 переможцем торгів було визначено ОСОБА_1
19 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Наявко І. М. було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на вищезазначене майно.
Вказане спірне майно було реалізовано на виконання наказу господарського суду № 16/5005/237/12 від 06 липня 2012 року про звернення стягнення на майно ТОВ «Мода і Ми» на задоволення вимог ПАТ «Райффайзен банк Аваль».
Реалізація вищезазначеного нерухомого майна була проведена не прозоро та з грубим порушенням діючого законодавства, що призвело до порушення інтересів позивача, таких як отримання більш вигідної ціни за предмет іпотеки. ДП «Сетам» не публікувало оголошення про проведення прилюдних торгів з реалізації нежитлового вбудованого приміщення по АДРЕСА_1 . Позивач не був повідомлений належним чином про дату та час проведення електронних торгів, жодних повідомлень не отримував.
ТОВ «Мода і Ми» просило:
визнати недійсними результати прилюдних торгів від 06-08 жовтня 2016 року з продажу належного ТОВ "Мода і Ми" нерухомого майна: нежитлового вбудованого приміщення по АДРЕСА_1 ;
скасувати виданий за результатами прилюдних торгів від 06-08 жовтня 2016 року акт державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу виконавчої служби від 17 жовтня 2016 року;
скасувати свідоцтво про право власності від 19 жовтня 2016 року, яке було видане приватним нотаріусом Наявко І. М. за реєстровим номером № 1472.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 червня 2019 року, у задоволенні позовної заяви ТОВ "Мода і Ми" до ДП "Сетам" в особі Дніпропетровської філії, Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби, Чикової М. О., ТОВ «Фінансова компанія «Форінт», треті особи - приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Наявко І. М., ОСОБА_2 про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з продажу, скасування акту, відмовлено.
Знято заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2017 року щодо заборони відчужувати в будь-який спосіб вбудоване нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстровано на ім'я ОСОБА_1 .
Судові рішення мотивовані тим, що ДП «Сетам» дотримані всі вимоги законодавства під час проведення електронних торгів з реалізації спірного майна; доводи позивача не вплинули та не могли вплинути на результати проведення прилюдних торгів; підстави для скасування виданого за результатами прилюдних торгів акту та свідоцтва про право власності не підлягають задоволенню, оскільки прилюдні торги з реалізації нежитлового вбудованого приміщення по АДРЕСА_1 судом не визнані недійсними.
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У липні 2019 року ТОВ «Мода і Ми» через засоби поштового зв'язку подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпровської області від 24 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 червня 2019 року, справу передати на новий розгляд.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не розглядались та не аналізувалися належним чином фактичні обставини справи, а саме : відсутність доказів надіслання повідомлення на адресу позивача, приховання публікації, шляхом опублікування її не в розділі, де публікується продаж нерухомості, а в розділі «Другие сообщения», повідомлення про торги в Нікопольських місцевих ЗМІ не було надруковано.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпровської області від 24 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 червня 2019 року без змін, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У грудні 2019 року представник ДП «Сетам» - Ганчук Г. В. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпровської області від 24 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 червня 2019 року залишити без змін, касаційну скаргу без задоволення. Відзив мотивований тим, що позивачем не доведено порушення Порядку під час проведення оскаржуваних торгів, впливу таких порушень на результат електронних торгів та порушення законних прав позивача в результаті проведення електронних торгів.
У грудні 2019 року «Фінансова компанія «Форінт» - Кошман О. П. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпровської області від 24 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 червня 2019 року залишити без змін. Відзив мотивований тим, що позивач не навів жодної з підстав, передбачених статтею 411 ЦПК України, для скасування оскаржених судових рішень, не зазначив конкретні норми матеріального та процесуального права, які були порушені судами, в чому полягає таке порушення. Доводи позивача є надуманими та майже аналогічні доводам, зазначеним в апеляційній скарзі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року поновлено ТОВ «Мода і Ми» строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У лютому 2020 року матеріали цивільної справи № 182/6199/16-ц надійшли до Верховного Суду.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, викладені в касаційній скарзі, з огляду на наступне.
Судами встановлено, що вбудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , належало ТОВ "Мода і Ми ".
06 липня 2012 року Господарським судом Дніпропетровської області по справі №16/5005/237/2012 видано наказ про звернення стягнення на нерухоме майно ТОВ "Мода і Ми" на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен банк Аваль» на суму 1 237 074,75 грн, а саме - вбудоване нежитлове приміщення, загальною площею 193,3 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, визначивши його початкову ціну у розмірі 1 951 060,00 грн.
03 вересня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №48613307 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа.
23 червня 2016 року головним державним виконавцем Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Гукайло В. В. за адресою м.Нікополь, пр. Трубників,17 складено Акт опису й арешту майна ТОВ "Мода і Ми", а саме, вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 193,3 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Оскільки виконавчим документом встановлено спосіб виконання рішення - звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів, визначивши його початкову ціну у розмірі 1 951 060,00 грн, проведення експертної оцінки арештованого майна не здійснювалося.
Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 22 грудня 2015 року №2710/5 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), реалізація арештованого державними виконавцями майна здійснюється на електронних торгах ДП «Сетам» на підставі заяви на реалізацію арештованого майна.
29 червня 2016 року на адресу Дніпропетровської філії ДП «Сетам» від Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надіслано заявку на публікацію в ДП «Сетам» нерухомого майна боржника ТОВ "Мода і Ми" вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 193,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Згідно повідомлення ДП «Сетам» від 01 липня 2016 року, яке адресовано Нікопольському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції, 01 липня 2016 року на сайті Системи електронних торгів з реалізації арештованого майна було опубліковано повідомлення про проведення торгів з реалізації предмету іпотеки - вбудованого нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 під лотом № 158005.
Торги по лоту №158005 призначені на 01- 03 серпня 2016 року.
11 липня 2016 року у випуску № 24 (822) газети «Варианты» та 12 липня 2016 року у випуску № 26 (747) газети «Aviso», були опубліковані оголошення про проведення торгів з реалізації предмета іпотеки - нежитлового вбудованого приміщення по АДРЕСА_1 , а державного виконавця, іпотекодавця та іпотекодержателя сповіщено про електронні торги.
1-3 серпня 2016 року торги по лоту № 158005 не відбулися на підставі відсутності допущених учасників торгів, про що був складений протокол № 187828.
09 серпня 2016 року державним виконавцем складено акт уцінки арештованого майна, на підставі якого майно уцінено на 20 % від початкової вартості, таким чином вартість майна після уцінки становила 1 560 848,38 грн.
06 вересня 2016 року, після проведення уцінки майна, у відповідності до пункту 1,4,5 розділу ІХ Порядку «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» від 22 грудня 2015 року за № 2710/5, на сайті Системи електронних торгів з реалізації арештованого майна було опубліковано повідомлення про проведення повторних торгів з реалізації нежитлового вбудованого приміщення по АДРЕСА_1 з присвоєнням лоту № 170065.
Торги по лоту № 170065 призначені на 06-08 жовтня 2016 року.
12 вересня 2016 року у випуску № 33 (831) газети «Варианты» та 13 вересня 2016 року у випуску № 35 (756) газети «Aviso», були опубліковані оголошення про проведення торгів з реалізації предмета іпотеки - нежитлового вбудованого приміщення по АДРЕСА_1 , а державного виконавця, іпотекодавця та іпотекодержателя сповіщено про електронні торги.
Згідно свідоцтв про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації Серії ДП № 1155 та Серії ДП № 1397-132 Р, сфера розповсюдження газет « Варианты » та Aviso» - місцева, категорія читачів - населення Дніпропетровської області.
Відповідно до протоколу електронних торгів від 08 жовтня 2016 року № 203349, вбудоване нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 придбано ОСОБА_1 за 1 560 848,38 грн. При цьому на рахунок Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області підлягали сплаті кошти від переможця торгів у розмірі 1 482 805,96 грн, які надійшли на рахунок в установлений законом строк.
17 жовтня 2016 року, головним державним виконавцем Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_4 складено акт державного виконавця про проведені електронні торги з реалізації предмета іпотеки.
19 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу, Наявко І. М., видано свідоцтво про право власності на вбудоване нежитлове приміщення, загальною площею 193,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 ..
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».
У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
У пунктах 45-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) зазначено, що «відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Апеляційний суд вірно вказував, що до предмета доказування в даній справі належало дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком, а саме: правил які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів (розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7)». Разом із тим порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом про ВП 1999, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статей 55, 85 цього Закону)».
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги стосовно неналежного повідомлення ТОВ «Мода та Ми» про проведення електронних торгів.
У постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15 зазначено, що «розглядаючи питання про дотримання під час проведення торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення, суди мають установити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу. При цьому під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами необхідних відомостей. Отже, загальний зміст поняття «повідомлення» передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей. Разом з тим сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними».
Судами першої та апеляційної інстанції не було встановлено порушень порядку проведення торгів.
Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржені судові рішення постановлені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.
Керуючись статтями 400, 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) , 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мода і Ми» залишити без задоволення.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат