Ухвала
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 221/3317/19
провадження № 61-6453ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 26 листопада 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 05 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», за участю третьої особи - виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Волновахаміжрайтепломережа», про захист прав споживача,
У квітні 2020 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, яка не може бути прийнята касаційним судом, оскільки у порушення частини третьої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Крім того, касаційна скарга не відповідає пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати касаційну скаргу у новій редакції із зазначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав), а також надати копії такої касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 26 листопада 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 05 березня 2020 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , строк для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ю. Мартєв