Ухвала
14 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 465/5134/15-ц
провадження № 61-5859ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про стягнення коштів та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування вартості майна,
У лютому 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про поворот виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 21 квітня 2017 року у справі № 465/5134/15-ц. В порядку повороту виконання рішення суду просив стягнути зі ОСОБА_1 на свою користь грошові кошти в сумі 1 221 697,00 грн.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 21 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто на його користь солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 кошти у розмірі 71 000,00 дол. США, що еквівалентно 1 789 200 грн. Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 06 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Франківського районного суду м. Львова від 21 квітня 2017 року в частині солідарного стягнення коштів з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 71 000,00 дол. США, що еквівалентно 1 789 200,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Головного державного виконавця Рибчак А. М. від 20 серпня 2018 року закінчено виконавче провадження у зв'язку із поверненням ОСОБА_1 належних йому за рішенням суду коштів. Постановою Верховного Суду України від 16 січня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Львівської області від 06 липня 2017 року в частині вирішення первинного позову ОСОБА_1 , рішення в частині стягнення з ОСОБА_4 на його користь 71 000,00 дол. США, що еквівалентно 1 789 200 грн скасовано. Визначено стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 567 503,00 грн. В іншій частині рішення Франківського районного суду м. Львова від 21 квітня 2017 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 06 липня 2017 року залишено без змін. Таким чином, з ОСОБА_4 надмірно стягнуті кошти у розмірі 1 221 697,00 грн. Однак при прийнятті рішення Верховним судом України не вирішено питання про поворот виконання рішення. На підставі вищевикладеного, просив заяву задовольнити.
Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 19 червня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_4 відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 19 червня 2019 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поворот виконання рішення задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 в порядку повороту виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 21 квітня 2017 року кошти в сумі 1 221 697,00 грн.
У березні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у вищевказаній справі, в якій просить скасувати судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 29 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повороту виконання рішення суду чи відмови у повороті виконання рішення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
За змістом наведених правових норм оскарження в касаційному порядку судового рішення апеляційного суду за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції щодо повороту виконання рішення суду (пункт 29 частини першої статті 353 ЦПК України) не передбачено.
Інше тлумачення вказаних правових норм не узгоджується із завданнями та основними засадами цивільного судочинства, наведеними у статті 2 ЦПК України, щодо розумності строку розгляду справи судом та сутнісним змістом касаційного провадження.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване заявником судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 353, 389, 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про стягнення коштів та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування вартості майна відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик