Ухвала
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 205/5106/15
провадження № 61-4620ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С.Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору недійсним,
У березні 2020 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.
Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно було у касаційній скарзі зазначити підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав)та надати документ, що підтверджує сплату судового збору.
У квітні 2020 року до Верховного Суду на виконання недоліків касаційної скарги надійшла уточнена касаційна скарга та квитанція про сплату судового збору.
Разом з тим, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставами касаційного оскарження ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , зазначає те, що справу розглянуто за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, а також неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Разом з тим, особа, яка подає касаційну скаргу, не вказалащодо якої саме норми права не враховані судом апеляційної інстанції висновки Верховного Суду.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи з ініціативи суду.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України,
ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , продовжити строк для усунення недоліку касаційної скарги на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року, який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ю. Мартєв