Справа №699/176/17
1-кп/705/163/20
17 квітня 2020 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані кримінальне провадження № 12016250190000451 відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України, -
В провадженні Уманського міськрайонного суду перебувають матеріали кримінального провадження № 12016250190000451 відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України.
На адресу суду надійшло клопотання прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке мотивує наступним.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні, в тому числі, особливо тяжкого злочину, за який передбаченого покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років. Останній є особою молодого віку, у нього відсутні соціальні зв'язки, не працює, джерела його прибутків не відомі, має незняті та непогашені в законному порядку судимості, маюче постійне місце проживання вів бродяжницький спосіб життя, не виконував, обов'язку, покладені на нього судом згідно ухвали про застосування запобіжного у виді домашнього арешту, перебуваючи на волі продовжував вчиняти злочини, направлені проти власності, життя та здоров'я. Корсунь-Шевченківським відділом Звенигородської місцевої прокуратури направлено до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 185 КК України.
Вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 21.01.2020 року, який не набрав законної сили, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України і призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі.
Прокурор також вважає, що особливості події кримінального правопорушення свідчать, що задля усунення загрози вчинення обвинуваченим інших злочинів є необхідним ізолювати його від суспільства.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання та просить суд обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Колегія суддів, вивчивши матеріали клопотання, заслухавши прокурора, обвинуваченого та адвоката, оцінивши наявність ризиків, що викладені у клопотанні, приходить до висновку, що є підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_6 з наступних підстав.
Зазначені прокурором обставини вказують на існування ризиків визначених ст. 177 КПК України, зокрема, що обвинувачений негативно характеризується, раніше судимий, веде бродяжницький спосіб життя, засуджений вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 21.01.2020 року за ч. 2 ст. 121 КК України до 8 років позбавлення волі.
Також суд бере до уваги ту обставину, що 03.07.2018 року ухвалою Уманського міськрайонного суду в межах вказаного кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_6 було змінено міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, умови якого ним не виконувалися, в судове засідання останній не з'являвся, та у цей час вчинив ряд злочинів.
Будь-яких даних про відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Виходячи із змісту статей 177, 178, 183, 194 КПК України, враховуючи матеріали справи та особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що інші запобіжні заходи ніж тримання під вартою, не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи.
Взяття під варту відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішенні ЄСПЛ від 18.03.2008 у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), а тому тримання підсудного під вартою є необхідним для забезпечення його присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.
Враховуючи встановлені обставини та ризики, суд вважає, що вони в цей час свідчать про неможливість застосування обвинуваченому більш м'яких видів запобіжних заходів, що передбачені пунктами 1-4 ч. 1 ст. 176 КПК України, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно п. 1 та п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини.
За таких обставин суд приходить до висновку про неможливість застосування застави до обвинуваченого та більш м'якого виду запобіжного заходу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задоволити частково.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 40 днів з дня проголошення ухвали, а саме з 17 квітня 2020 року до 26 травня 2020 року, включно.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_3
Суддя ОСОБА_2