Ухвала
13 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 296/6251/19
провадження № 61-5768 ск20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «ЖИТОМИРГАЗ» на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «ЖИТОМИРГАЗ» про стягнення збитків за порушення зобов'язання по встановленню лічильника газу,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «ЖИТОМИРГАЗ» (далі - АТ «ЖИТОМИРГАЗ») про стягнення з відповідача на її користь 3 411,05 грн коштів, витрачених на встановлення індивідуального лічильника газу, у зв'язку із відмовою компенсувати кошти після встановлення лічильника.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто із АТ «ЖИТОМИРГАЗ» на користь ОСОБА_1 3 411,05 грн в рахунок відшкодування збитків за порушення зобов'язання по встановленню лічильника газу.
30 березня 2020 року АТ «ЖИТОМИРГАЗ» до Верховного Суду подало касаційну скаргу,в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд для продовження розгляду.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (пункт 1 частини шостої, частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у цій справі становить 3 411,05 грн, яка станом на 1 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*100=210 200), тому в силу вимог закону ця справа є малозначною за ціною позову.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Касаційна скарга містить посилання на випадок, передбачений підпунктом б) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а саме: особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.
Заявник зазначив, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді справ: № 296/12160/19, № 296/1712/19, № 279/8748/19, № 296/5626/19, № 296/12113/19, № 296/9816/19, № 296/9021/19, № 296/9020/19, № 296/63/19, № 296/10342/19, які є тотожними з цією справою в частині підстав та обставин, відрізняються лише в частині суб'єктного складу та вимогою щодо компенсації вже встановленого лічильника за кошти позивача.
Вказані посилання є безпідставними й не спростовують визначення цієї справи як малозначної, а судові рішення у цій справі не є преюдиційними для розгляду цивільних справ, зазначених заявником у касаційній скарзі, оскільки у цих справах беруть участь нові особи (позивачі). При цьому обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в цій справі, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки АТ «ЖИТОМИРГАЗ» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Одночасно роз'яснюємо вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» згідно з яким, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «ЖИТОМИРГАЗ» на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «ЖИТОМИРГАЗ» про стягнення збитків за порушення зобов'язання по встановленню лічильника газу.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара