ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 12/684
26.07.07
За позовом А. Менаріні Індустріе Фармачеутіке Ріуніте С.р.л. (Італія)
До 1) Державного департаменту інтелектуальної власності
Міністерства освіти і науки України
2) Відкритого акціонерного товариства “Лубнифарм»
Про визнання недійсним Свідоцтва на знак для товарів і послуг
№ 18138 від 15.02.01 р.
За зустрічним
позовом Відкритого акціонерного товариства “Лубнифарм»
До 1) Державного департаменту інтелектуальної власності
Міністерства освіти і науки України
2) А. Менаріні Індустріе Фармачеутіке Ріуніте
С.р.л. (Італія)
Про визнання Cвідоцтва № 15001 на знак для товарів і послуг
“ФАСТУМ» недійсним повністю
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Дубинський М.І. -предст. (дов. б/н від 19.07.07 р.),
Сопільняк В.Ю. -предст. (дов. б/н від 19.07.07 р.)
Від відповідача-1 Сиклітенко В.В. -предст. (дов. № 16-08/2465 від
04.06.07 р.)
Від відповідача-2 не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду з позовом до відповідача в якому просить суд визнати недійсним Cвідоцтво на знак для товарів і послуг №18138 від 15.02.2001 р. “ФАСТИН» та зобов'язати відповідача внести до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг відомості про визнання свідоцтва №18138 від 15.02.2001 р. недійним повністю.
Відповідач-1 та відповідач-2 проти позову заперечують, з підстав, викладених у відзивах.
В ході судового розгляду, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з урахуванням потреби в спеціальних знаннях, виникла необхідність у призначенні господарським судом судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, про що винесено ухвалу від 24.06.2004 р.
18.05.2005 р. судом отримано Висновок КНДІСЕ № від 04.05.2005 р. судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності по господарський справі №12/684.
Ухвалою від 20.05.2005 р. провадження у справі було поновлено та розгляд справи призначено на 23.06.2005 р.
23.06.2005 р. судом отримано зустрічний позов ВАТ “Лубнифарм» до Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України та А. Менаріні Індустріе Фармачеутіке Ріуніте С.р.л. (Італія) про визнання недійсним повністю Cвідоцтва № 15001 на знак для товарів і послуг “ФАСТУМ» та зобов'язання Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України внести до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг відомості про визнання свідоцтва № 15001 недійсним повністю.
23.06.2005 р. винесено ухвалу, якою зустрічний позов прийнятий до розгляду, розгляд справи відкладено на 12.07.2005 р. та зобов'язано Державний департамент інтелектуальної власності МОН України та А. Менаріні Індустріе Фармачеутіке Ріуніте С.р.л. (Італія) надати відзиви на зустрічну позовну заяву.
12.07.2005 р. суд отримав клопотання від відповідача-2 про зупинення провадження у справі, мотивуючи тим, що відповідно до ухвали Лубенського міськрайонного суду від 11.07.2005 р. було прийнято та призначено до розгляду позовну заяву В'ялого І.В. до фірми А. Менаріні Індустріе Фармачеутіке Ріуніте С.р.л. (Італія) про захист прав спожива та визнання недійсним Свідоцтва на знак товарів та послуг № 15001 від 28.02.2000 р.
Позивач вважає, що вимоги позовної заяви у справі №12/684 грунтуються на свідоцтві №15001, оскільки при розгляді справи у Лубенському міськрайонному суді ставиться питання про визнання недійсним свідоцтва №15001, то відповідно обидві справи мають спільний предмет розгляду.
За таких обставин ухвалою суду від 12.07.05 р. провадження у справі № 12/684 зупинено до вирішення справи Лубенським міськрайонним судом за позовом В'ялого І.В. до фірми А. Менаріні Індустріе Фармачеутіке Ріуніте С.р.л. (Італія) про захист прав споживача та визнання недійсним Свідоцтва на знак товарів та послуг № 15001 від 28.02.2000 р.
13.07.07 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання (вих. № 070713/11567 від 13.07.07 р.) про поновлення провадження у справі № 12/684 з наступних підстав.
Згідно ст. 79 ГПК України "господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом".
Таким чином, неодмінною умовою зупинення провадження у даній справі має бути наявність іншої пов'язаної судової справи, до вирішення якої неможливо вирішити дану справу.
Позивач за первісним позовом вважає, що станом на сьогоднішній день обставини, що зумовили зупинення провадження у даній судовій справі, відпали, що підтверджується нижчевикладеним.
Ухвалою Верховного Суду України від 11.10.06 р., яка винесена за результатами перегляду судових рішень у справі, що розглядалася Лубенським міськрайонним судом Полтавської області і на підставі якої (справи) було зупинене провадження у даній справі, встановлено наступне: «Вирішуючи справу, суди виходили з положень абз. 4 ч. 2 cт. б та п. б) ч. 1 cт. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», відповідно до яких може бути визнано недійсним повністю або частково свідоцтво на знаки для товарів та послуг у зв'язку з невідповідністю зареєстрованого знака умовам надання правової охорони, зокрема, якщо знак є оманливими або таким, що може ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу. Ці норми закону застосовані судами з підстав ч. 3 ст. 39 Господарського кодексу України.
Проте погодитися з такими висновками судів не можна, оскільки відповідно до ч. З cт. 39 Господарського кодексу України права споживачів, механізм реалізації захисту цих прав та відносини між; споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, (виконавцями, продавцями) регулюються законом про захист прав споживачів та іншими законодавчими актами. Таким чином, застосування інших законодавчих актів при вирішенні спорів, пов'язаних із захистом прав споживачів, можливо за умови, якщо це передбачено цими правовими актами та у визначеному ними порядку. Преамбулою Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг в Україні.
Аналіз глави VI Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", що регулює питання захисту прав, свідчить про те, що зацікавленими особами у правовідносинах, які врегульовані цим Законом, є власники Свідоцтв на знаки для товарів та послуг та особи, які на них претендують. Так, ч. 2 ст. 20 цього Закону право вимагати припинення використання іншою особою знаку або позначення, що схожі з ним настільки, що їх можна сплутати, належить власнику цього знаку. Іншим особам, у тому числі й споживачам, такого права цим Законом не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - Фірма "А. Менаріні Індустріє Фармачеутіке Ріуніте С.р.л." та третя особа -ВАТ "Лубнифам" є власниками Свідоцтв на знаки для товарів та послуг відповідно "Фастум" і "Фастин". Тобто саме ці особи є належними особами у вирішенні питання щодо визнання Свідоцтв на ці знаки недійсними за наявності правових підстав. Зробивши висновок про те, що Свідоцтво на знак для товарів та послуг "Фастум" не відповідає умовам охорони, суди фактично вирішили питання щодо прав і обов'язків відповідача та третьої особи в справі. Проте судами не враховано, що відповідно до ст. 15 ЦПК України та ст. 2 ГПК України спір між юридичними особами з цього питання відноситься до компетенції господарських судів».
Таким чином, справа, що розглядається Лубенським міськрайонним судом Полтавської області, та дана судова справа не є пов'язаними між собою та жодної неможливості вирішення даної справи станом на сьогоднішній день не існує.
Крім того, позиція позивача та третьої особи (ВАТ «Лубнифарм») у справі, що розглядається Лубенським міськрайонним судом, свідчить про намагання затягувати розгляд вказаної цивільної справи. Так, позивач та третя особа неодноразово не з'являлися на судові засідання, що призводило до відкладень розгляду справи та зрештою призвело до залишення позову без розгляду (ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31.05.2007 р. позов В'ялого І. В. залишено без розгляду). Проте як позивач, так і третя особа оскаржили вказану ухвалу Лубенського міськрайонного суду, про що свідчить лист Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27.06.2007 р. № 2-494/07.
Клопотання задоволено.
Ухвалою суду від 13.07.07 р. провадження у справі поновлено, судове засідання призначене на 26.07.2007 р.
У судове засідання 26.07.2007 р. представник ВАТ «Лубнифарм»не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
26.07.2007 р. до суду через канцелярію надійшла телеграма від голови правління ВАТ «Лубнифарм»Д. В. Жадовця, якою повідомлено про неможливість явки у судове засідання у зв'язку з перебуванням у відрядженні.
Ознайомившись зі змістом телеграми, заслухавши думку інших учасників судового процесу, суд приходить до висновку про відсутність підстав відкладення розгляду справи з огляду на таке.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися наданими їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи.
Ухвала суду від 13.07.2006 р., якою провадження у справі № 12/684 було поновлене, була направлена ВАТ «Лубнифарм»завчасно. Належних та допустимих доказів перебування представників ВАТ «Лубнифарм»у відрядженні суду не надано.
Крім того, за приписами ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. ВАТ «Лубнифарм»не був позбавлений права призначити іншого представника.
За приписами ст. 77 ГПК України суд має право відкласти розгляд справи у зв'язку з неявкою представників сторін у випадку неможливості розгляду справи у даному судовому засіданні. Жодних обставин, з яких спір у справі № 12/684, не може бути вирішено у судовому засіданні 26.07.2007 р., суд не вбачає.
На думку суду, відкладення розгляду справи у зв'язку з наявністю обставин, що не передбачені в ГПК України в якості підстав для відкладення розгляду справи, призведе до затягування розгляду справи, що є неприпустимим.
Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України зареєстровано торговельну марку “ФАСТИН» для товарів «фармацевтичні препарати; лікарські засоби для медичних потреб; лікарські засоби для людини; мазі лікарські для фармацевтичних цілей»5 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП) та видав на ім'я Відкритого акціонерного товариства «Лубнифарм»Свідоцтво України № 18138. Заявку на реєстрацію вказаної торговельної марки відповідач-2 за первісним позовом подав 13.03.1997 р., датою її реєстрації є 15.02.2001 р.
Позивач за первісним позовом - А. Менаріні Індустріе Фармачеутіке Ріуніте С. р. л. - є власником Свідоцтва України № 15001 на торговельну марку “ФАСТУМ», яка зареєстрована для товарів «фармацевтичні препарати; лікарські засоби для медичних потреб; лікарські засоби для людини»5 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП). Датою подання заявки на вказану торговельну марку є 22.02.1996 р., а датою її реєстрації -28.02.2000 р.
Позивач за первісним позовом вважає, що державна реєстрація знака для товарів і послуг за оспорюваним Свідоцтвом здійснена із порушенням законодавства України, оскільки позначення “ФАСТИН», зареєстроване в якості торговельної марки за Свідоцтвом України № 18138, є схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою “ФАСТУМ» за Свідоцтвом України № 15001, яка була заявлена на реєстрацію раніше на ім'я позивача для однорідних товарів.
Держдепартамент надав відзив на позов, в яких зазначив, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а відтак позивачем має бути доведено факт невідповідності торговельної марки за оспорюваним Свідоцтвом умовам надання правової охорони.
Відповідач-2 за первісним позовом надав відзив на позов, в якому проти позову заперечив з підстав його необґрунтованості. Відповідач-2 зазначив, що подання ним заявки на реєстрацію торговельної марки «ФАСТИН»пізніше, ніж позивач за первісним позовом подав заявку на торговельну марку «ФАСТУМ», не може вважатися обставиною, яка виключає правову охорону знака за оспорюваним Свідоцтвом. Крім того, відповідач-2 за первісним позовом зазначив, що товари, для яких зареєстровано спірні торговельні марки співпадають лише частково. На думку ВАТ «Лубнифарм», позивачем за первісним позовом не надано доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог, а тому у задоволенні первісного позову слід відмовити.
Крім того, ВАТ «Лубнифарм»заявило зустрічний позов про визнання Свідоцтва України № 15001 на знак для товарів і послуг «ФАСТУМ»недійсним повністю та зобов'язання Держдепартаменту внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг зміни щодо визнання Свідоцтва України № 15001 недійсним повністю.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що торговельна марка «ФАСТУМ»за Свідоцтвом України № 15001 є оманливою та такою, що може ввести в оману щодо товару - мазь «ФАСТИН»або виробника цього товару, оскільки позивач за зустрічним позовом використовує позначення «ФАСТИН»з 1978 року.
Держдепартамент пояснив, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а відтак позивачем за зустрічним позовом має бути доведено факт невідповідності торговельної марки «ФАСТУМ» за Свідоцтвом України № 15001 умовам надання правової охорони.
Відповідач-2 за зустрічним позовом проти зустрічних позовних вимог заперечив, вважаючи їх необґрунтованими та недоведеними.
В судовому засіданні оголошена 26.07.07р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши у судовому засіданні всі обставини, що мають значення для справи, заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом (відповідача-2 за зустрічними позовом), відповідача-1 за первісним та зустрічними позовами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог за первісним позовом та необґрунтованість зустрічних позовних вимог та, відповідно, про задоволення первісного позову повністю та відмову у задоволенні зустрічного позову повністю з таких підстав.
Позивач за первісним позовом є власником Свідоцтва України № 15001 товарний знак “ФАСТУМ» для товарів «фармацевтичні препарати; лікарські засоби для медичних потреб; лікарські засоби для людини»5 класу МКТП. Датою подання заявки на вказану торговельну марку є 22.02.1996 р., а датою її реєстрації -28.02.2000 р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 за первісним позовом подав заявку № 97030681 на реєстрацію позначення “ФАСТИН» в якості торговельної марки до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України 13 березня 1997 р. Вказану заявку відповідача-2 за первісним позовом подано, а торговельну марку за Свідоцтвом України № 18138 зареєстровано для товарів «фармацевтичні препарати; лікарські засоби для медичних потреб; лікарські засоби для людини; мазі лікарські для фармацевтичних цілей»5 класу МКТП.
Таким чином, заявка № 96020522 на торговельну марку «ФАСТУМ»була подана позивачем за первісним позовом раніше (22 лютого 1996 р.), ніж заявка відповідача-2 за первісним позовом № 97030681 на торговельну марку «ФАСТИН»(13 березня 1997 р.).
Статтею 499 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) визначено, що права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом. Згідно ст. ст. 494, 495 ЦК України права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчуються Свідоцтвом, тому визнанню недійсним підлягає саме Свідоцтво.
У відповідності до п.п. “а» п. 1 ст. 19 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво на знак для товарів і послуг може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.
Згідно п. 3 Постанови Верховної Ради України “Про введення в дію Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» від 23.12.1993 р. відповідність знаків умовам їх реєстрації визначається згідно з законодавством, що діяло на дату подання заявки. Отже, на дату подання заявки на спірну торговельну марку чинним був Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р. № 3689-ХІІ без будь-яких змін та доповнень.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» правова охорона надається знаку, який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
Абзацом 2 п. 3 ст. 6 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачено, що не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для однорідних товарів і послуг.
Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. З урахуванням того, що питання щодо того, чи є торговельна марка “ФАСТИН» за Свідоцтвом України № 18138 схожою настільки, що її можна сплутати з торговельною маркою “ФАСТУМ» за Свідоцтвом України № 15001, судом призначено судову експертизу інтелектуальної власності.
Експертне дослідження проведене відповідно до Закону України «Про судову експертизу» кваліфікованими судовими експертами Г. В. Прохоровим-Лукіним та С. В. Мельник, які мають відповідну кваліфікацію та внесені до реєстру атестованих судових експертів.
За результатами проведення судової експертизи експертами складено Висновок № 5745 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 04.05.2005 р. (далі - Висновок).
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів. Однак висновок судового експерта не є для суду обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленому ст. 43 ГПК України.
Судом встановлено, що Висновок містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань. Оцінивши Висновок за правилами ст. 43 ГПК України, суд не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи. Зважаючи на викладене, Висновок слід вважати належним та допустимим доказом у справі.
Висновком судової експертизи встановлено, що:
1) Знаки для товарів і послуг «ФАСТУМ»та «ФАСТИН», що охороняються, відповідно, Свідоцтвами України № 15001 та № 18138, зареєстровані для однорідних товарів;
2) Знак для товарів і послуг «ФАСТИН»(Свідоцтво України № 18138) та знак для товарів і послуг «ФАСТУМ»(Свідоцтво України № 15001) є схожими до ступеня змішування.
Оцінивши висновок судової експертизи у сукупності з іншими доказами у справі, суд приходить до висновку, що торговельна марка “ФАСТИН» за Свідоцтвом України № 18138 є схожою настільки, що її можна сплутати з торговельною маркою “ФАСТУМ» за Свідоцтвом України № 15001. Тим самим суд визнає обґрунтованим посилання позивача за первісним позовом на вказані обставини, а заперечення відповідачів за первісним позовом з цього приводу такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Судом встановлено, що товари, для яких зареєстровано вищевказані торговельні марки у розумінні Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»є однорідними.
Суд з урахуванням вищевикладеного та положень абзацу 2 п. 3 ст. 6 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» приходить до висновку, що торговельна марка “ФАСТИН» за Свідоцтвом України № 18138 не відповідає умовам надання правової охорони.
За приписами ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знак для товарів і послуг»невідповідність зареєстрованого знака умовам надання правової охорони є підставою для визнання свідоцтва недійсним.
Зважаючи на встановлення судом того, що зареєстрована торговельна марка “ФАСТИН» за Свідоцтвом України № 18138 не відповідає умовам надання правової охорони, Свідоцтво України № 18138 підлягає визнанню недійсним.
Оскільки згідно чинного законодавства України, зокрема, п. 2.3. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 р. № 10, у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо визнання свідоцтва недійсним повністю або частково і такі відомості (зміни щодо правового статусу свідоцтва).
В силу п. 1.3. вказаного положення Держдепартамент публікує в офіційному бюлетені "Промислова власність", суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовну вимогу щодо зобов'язання Держдепартаменту внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним Свідоцтва України № 18138 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені “Промислова власність».
Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Стосовно зустрічного позову, судом встановлено таке. ВАТ «Лубнифарм»заявлені позовні вимоги про визнання Свідоцтва України № 15001 на знак для товарів і послуг «ФАСТУМ»недійсним повністю та зобов'язання Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання вказаного свідоцтва недійсним.
В якості підстави для визнання Свідоцтва України № 15001 на торговельну марку «ФАСТУМ»позивач за зустрічним позовом вказує невідповідність вказаного позначення умовам надання правової охорони через його оманливість та можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товар.
Судом встановлено, що ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»містить вичерпний перелік підстав для відмови у наданні знаку правової охорони. Згідно п. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для однорідних товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Відомства заявки щодо однорідних товарів і послуг; найменуваннями місць походження, крім випадків, коли вони включені до знака як елементи, що не охороняються, і зареєстровані на ім'я осіб, які мають право користуватися такими найменуваннями; сертифікаційними знаками, зареєстрованими у встановленому порядку.
Позивач за зустрічним позовом не надав доказів того, що торговельна марка «ФАСТИН»належить хоча б до одного з вищевказаних позначень, а відтак може протиставлятися торговельній марці «ФАСТУМ»за оспорюваним у зустрічному позові Свідоцтвом. Використання ВАТ «Лубнифарм»позначення «ФАСТИН»з 1978 року, навіть за умови доведення вказаного факту, не може бути підставою для визнання зареєстрованої торговельної марки «ФАСТУМ»такою, що не відповідає умовам надання правової охорони.
Також недоведеними суд вважає твердження позивача за зустрічним позовом про оманливість торговельної маки «ФАСТУМ»за Свідоцтвом України № 15001 щодо товару та особи, яка виробляє товар. За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
За відсутності доведеного факту невідповідності зареєстрованої торговельної марки «ФАСТУМ»за Свідоцтвом України № 15001 умовам надання правової охорони, суд не вбачає підстав для визнання вказаного свідоцтва недійсним, а відтак для зобов'язання Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання зазначеного свідоцтва недійсним.
За таких обставин позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов А. Менаріні Індустріе Фармачеутіке Ріуніте С. р. л. задовольнити повністю.
2. Визнати Свідоцтво України № 15001 на знак для товарів і послуг “ФАСТУМ» недійсним повністю.
3. Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (03680 МСП, м. Київ, вул. Урицького, 45) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним повністю Свідоцтва України № 15001 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені “Промислова власність».
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Лубнифарм»(рахунок № 26008217 в Лубенській філії АБ "Полтава-Банк" м. Лубни, МФО 331508, ідентифікаційний код 00480951, 37500, м. Лубни, Полтавська обл., вул. Петровського, 16) на користь А. Менаріні Індустріе Фармачеутіке Ріуніте С. р. л (Via Sette Santi n.3, 50131 Florence, Italy), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 85 грн. - державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.
7. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Суддя