Справа № 314/1006/20
Провадження № 1-в/314/469/2020
15.04.2020 року м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали за клопотанням про умовно-дострокове звільнення засудженого, який відбуває покарання у Державній установі «Кам'янська виправна колонія (№ 101)», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений: 17.05.2018 Костянтинівським міським районним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Зараховано в строк покарання за цим вироком покарання, відбуте за вироком від 21.06.2017.
Початок строку: 10.11.2017 Кінець строку: 10.05.2021
за участю: прокурора ОСОБА_4
представника колонії ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
До Вільнянського районного суду Запорізької області надійшло клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 , який відбуває покарання у Державній установі «Кам'янська виправна колонія (№ 101)».
Засуджений у судовому засідання клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Представник адміністрації колонії покладається на розсуд суду.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
Суд, вислухавши всіх учасників процесу, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-достроковому звільненню від відбування покарання підлягають особи, які сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення та відбули частину покарання, призначеного залежно від тяжкості вчиненого ними злочину.
Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого та доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. При цьому суд має ретельно з'ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.
Висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку вцілому та ставленню до праці за весь період знаходження у виправних установах, а не за час, що безпосередньо передує розгляду подання.
Суд не може не врахувати, що примірна поведінка - це не тільки пасивна форма поводження засудженого, що полягає в утриманні від порушення режиму відбування покарання, а й активна форма поведінки, котра за своєю суттю є намаганням своєю діяльністю виправити вину за скоєне кримінальне правопорушення.
З наданих відомостей про особу встановлено, що засуджений характеризується таким чином. Вимоги режиму відбування покарання порушував, за що має три стягнення, які на час розгляду клопотання погашені. Заохочень не має. Працевлаштований в промисловій зоні цех № 4, до праці ставиться задовільно. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Не бере участь у реалізації програм диференційного виховного впливу, у роботі самодіяльних організацій. На профілактичному обліку установи не перебуває.
Таким чином, поведінка ОСОБА_3 за весь час відбування ним покарання не була стабільно позитивною та активною, про що свідчить те, що він не заслуговував на заохочення протягом усього строку відбування покарання, натомість мав стягнення.
Враховуючи вищенаведені обставини, передчасними є твердження клопотання про те, що ОСОБА_3 сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення та перевиховання і заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
За вивчених обставин на тепер суд не знаходить достатніх підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого, оскільки він до цього часу не проявив себе як такий, що довів своє виправлення та перевиховання, а встановлені в судовому засіданні дані у своїй сукупності не можуть свідчити, на погляд суду, про його виправлення та перевиховання.
Керуючись ст. 81 КК України, п. 2 ч. 1 ст.537, п. 1 ч. 2 ст.539 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання засудженого, який відбуває покарання в Державній установі «Кам'янська виправна колонія (№ 101)» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом 7 діб з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1
16.04.2020