Справа № 314/398/20
Провадження № 1-кс/314/434/2020
14.02.2020 року м. Вільнянськ
Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , за участю підозрюваного ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ клопотання слідчого Вільнянського ВП Пологівського ВП ГНУП України в Запорізькій області, погодженого прокурором Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області, у кримінальному провадженні № 12020080210000072, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.01.2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Велика лепетуха, Херсонська область, громадянина України, освіта неповна середня, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
раніше судимого:
1)13.08.2015 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 2 місяці;
2)27.06.2017 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
3)31.08.2017 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 297, ст. 65, ст. 68, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.
4)20.03.2018 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
встановив:
з наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні Вільнянського ВП Пологівського ВП ГНУП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080210000072 від 21.01.2020 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15 січня 2020 року, в ранковий час доби, більш точного часу досудовим розслідуванням встановлено не було, ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого манна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи за місцем свою тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скориставшись відсутністю уваги з боку власника та інших осіб, шляхом вільного доступу, з приміщення комірчини, яка розташована в середині господарської будівлі, здійснив крадіжку 2 алюмінієвих бідонів, об'ємом по 40 л кожен, вартість яких складає 700 гривень (згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 258 від 28.01.2020 року), після чого дане викрадене майно склав до пропіленових мішків білого кольору, які знайшов на території домоволодіння, та з викраденим майном покинув місце злочину, тим самим маючи реальну можливість розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд.
Реалізовуючи свій первинний злочинний умисел на незаконне викрадення майна, наступного дня, а саме 16 січня 2020 року, в ранковий час доби, більш точною часу досудовим розслідуванням встановлено не було, ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжуючи свій злочинний умисел направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи за місцем свого тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , скориставшись відсутністю уваги з боку власника та інших осіб, на задньому подвір'ї помітив та викрав 10 металевих кутників, довжиною по 1 м кожен, товщиною металу 3 мм, вартість яких складає 240 гривень 50 копійок, (згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 258 від 28.01.2020 року), які в подальшому склав до металевої тачки, яку знайшов на території та не зупиняючись на досягнутому, шляхом вільного доступу, з приміщення комірчини, яка розташована в середині господарської будівлі, здійснив крадіжку металевої газової печі, марки «A-PLUS» па 2 конфорки, вартістю 262 гривні 13 копійок (згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2 від 28.01.2020 року).
В подальшому, ОСОБА_3 разом з викраденим майном покинув місце злочину, тим самим маючи реальну можливість розпоряджатись викраденим майном па власний розсуд.
Своїми умисними діями, ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 1202 гривні 63 копійки.
Таким чином, ОСОБА_3 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно».
14.02.2020 року, ОСОБА_3 повідомлено про підозру по кримінальному провадженню № 12020080210000072 від 21.01.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Посилаючись на те, що ОСОБА_3 , будучи особою раніше судимою, за вчинення умисного, корисливого злочину, судимість за яке не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову скоїв середньої тяжкості злочин проти власності, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк. Крім цього встановлено, що ОСОБА_3 офіційно ніде не працює, у зв'язку з чим, не має постійного заробітку, що може призвести до скоєння нових кримінальних правопорушень, про що свідчить кількість вже скоєних ним злочинів по яких йому повідомлено про підозру, а також короткий проміжок часу за який він їх скоїв, за місцем мешкання характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, а також наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити на тих підставах, які викладені в клопотанні.
Підозрюваний у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши учасників процесу, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Вільнянського ВП Пологівського ВП ГНУП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080210000072 від 21.01.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_3 інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_3 , дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, вчинив злочин проти власності, також слідчий суддя враховує вік підозрюваного, стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, відсутність у підозрюваного офіційного працевлаштування та стабільного доходу, що свідчить про наявність ризику вчинення іншого злочину. Крім того, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, у зв'язку з чим, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, зазначених у клопотанні слідчого та наведених прокурором у судовому засіданні.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
Виходячи з інкримінованого ОСОБА_3 злочину, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.
В ході розгляду клопотання підозрюваним не надано слідчому судді доказів про відсутність у нього наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування, а також не доведено відсутності у підозрюваного наміру вчинити інший злочин, та враховуючи, що матеріали клопотання не містять даних про міцність соціальних зв'язків підозрюваного, а також даних про джерело його доходу, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу свідків та потерпілого у провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено .
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу,
За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020 року складає 2102 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі Вільнянського району Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_3 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання з 14.02.2020 року, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_8 до 13.04.2020 року включно.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обчислювати з 14.02.2020 року.
Встановити строк дії даної ухвали до 13.04.2020 року включно.
Встановити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26316700, призначення платежу застава за ОСОБА_3 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:
- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі Вільнянського району Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов'язки, що покладаються у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
14.02.2020