Справа №: 272/308/20
Провадження № 2/272/258/20
14 квітня 2020 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Карповця В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гальчинської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, суд, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка до смерті постійно проживала в АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй на день смерті майно, зокрема на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав спадкодавиці на підставі свідоцтва про право власності /ЯЯЯ№021797/ 05.04.2005/ виданого виконкомом Гальчинської сільської ради, а також на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 на підставі рішення Гальчинської сільської ради від 24.12.1997 №115.
За життя ОСОБА_2 був складений заповіт, відповідно до положень якого спадкодавиця заповіла все належне їй на день смерті майно позивачці ОСОБА_3 . Інших спадкоємців немає. При цьому, у відповідності до положень ст.549 ЦК Української РСР 1963 року, який діяв на час відкриття спадщини, позивачка у встановлений вимогами законодавства строк звернулася до Андрушівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, та частково реалізувала свої спадкові права після смерті ОСОБА_2 шляхом отримання 02 грудня 2008 року свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, позивачка не в змозі в позасудовому порядку в повному обсязі реалізувати свої спадкові права після смерті ОСОБА_2 , а саме на вищевказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, оскільки спадкодавицею за життя на неї не були виготовлені відповідні правовстановлюючі документи, у зв'язку з чим нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Вказані документи не можуть бути виготовлені в силу ст.ст.26, 346 ч.1 п.11 ЦК України у зв'язку зі смертю власника.
Враховуючи вищезазначене, позивачка просить суд, визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , як на спадщину за заповтіом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовий збір з відповідача просить не стягувати.
Позивачка та її представник адвокат Павлушко Л.А. в підготовче судове засідання не з'явилися, надіслали на адресу суду заяви в яких розгляд справи просять провести у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, позов просять задовольнити.
Представник відповідача Гальчинської сільської ради в підготовче судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву в якій розгляд справи просить провести без його участі, позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову.
Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку. Згідно матеріалів справи, а саме копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с.7). На день смерті ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виданою Гальчинською сільською радою від 17.02.2020 №167 (а.с.8). Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй на день смерті майно, зокрема на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка була передана спадкодавиці ОСОБА_2 у приватну власність на підставі витягу з рішення Гальчинської сільської ради від 24.12.1997 №115 “Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам” (а.с.12). Проведеними замірами вищевказаної земельної ділянки встановлено, що її фактична площа становить 0,15 га, що підтверджується кадастровим планом земельної ділянки (а.с.13).
За життя, а саме 04 грудня 2000 року, ОСОБА_2 був складений заповіт, посвідчений секретарем Гальчинської сільської ради Пантелейчук Н.В., зареєстрований в реєстрі за №160, відповідно до положень якого спадкодавиця заповіла все належне їй на день смерті майно своїй внучці ОСОБА_4 (а.с.11). Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 вбачається, що при укладенні шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_5 (а.с.18). Згідно повідомлення, інформаційної довідки зі Спадкового реєстру наданих Андрушівською державною нотаріальною конторою Житомирської області, та копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом вбачається, що спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 за заповітом прийняла внучка померлої ОСОБА_1 , та на ім'я останньої держнотконторою 02 грудня 2008 року за реєстровим №3308 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.9,29-30). Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.09.2009 №23752876 вбачається, що ОСОБА_1 оформила право приватної власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
В позасудовому порядку позивачка не в змозі в повному обсязі реалізувати свої спадкові права після смерті ОСОБА_2 , а саме на спадкову земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, оскільки спадкодавицею за життя на неї не були виготовлені відповідні правовстановлюючі документи, у зв'язку з чим нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що підтверджується листом нотаріуса (а.с.20).
Зазначені обставини визнані відповідачем, підтверджені дослідженими судом доказами та вважаються судом доведеними в порядку ч.1 ст.82 ЦПК України.
Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в постанові № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» в п.1 зазначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців.
Відповідно до ст.534 ЦК Української РСР від 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Відповідно до ст.548 ЦК Української РСР від 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Відповідно до ст.549 ЦК Української РСР від 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачка має право на спадкування майна спадкодавиці ОСОБА_2 , однак в позасудовому порядку позбавлена можливості його оформити в зв'язку з відсутністю відповідних правовстановлюючих документів, тому позов підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 80-81, 89, 200, 206, 259, 264, 265, 268, 315, 354 ЦПК України, ст.ст.328, 392 ЦК України, ст.ст.525, 534, 548, 549 ЦК Української РСР 1963 року, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , як на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
При цьому, у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:В. В. Карповець