справа № 197/304/20
провадження № 1-в/197/21/20
16квітня 2020 року
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщенні суду в смт Широке подання Державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 ,
Вироком Сватівського районного суду Луганської області від 19.03.2015 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ст. ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 05 років 06 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 05.04.2018 року невідбуту частину покарання 02 роки 07 місяців 08 днів замінено на більш м'яке, а саме обмеження волі.
Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 09.01.2019 року засудженому відмовлено в задоволенні його клопотання про умовно-дострокове звільнення.
На адресу суду надійшло подання Державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)» про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання.
Особи, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду подання, в судове засідання не з'явилися. Від засудженого надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.
З наданого суду подання та матеріалів випливає, що:
Засуджений відбуває покарання в ДУ "Широківський виправний центр №75" Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.
Початок строку відбування покарання - 13.05.2015 року.
Станом на 16.04.2020 року не відбута частина покарання засудженого складає 05 місяців 25 днів.
Як випливає з матеріалів особової справи, характеристики на засудженого, довідок, останній відбуває покарання з 18.05.2015 року спочатку в ДУ «Старопільський слідчий ізолятор», з 23.06.2015 року відбував покарання в ДУ «ДУВП (№ 4)», де характеризувався посередньо, стягнення і заохочень не мав, з 06.07.2015 року відбував покарання в ДК «Жовтоводьська ВК (№ 26)», а з 07.05.2018 року й до тепер, в ДУ "Широківський виправний центр №75", де має 3 заохочення.
Отже, засуджений має 1 заохочення в 2015 році, 2 заохочення в 2016 році, 3 заохочення в 2017 році, 2 заохочення в 2018 році, 2 заохочення в 2019 році.
Відповідно до довідки засудженому 11.12.2018 року відмовлено в поданні документів на умовно-дострокове звільнення, як такому, який не довів своє виправлення.
Зі змісту частини другої статті 50 КК України випливає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Як слідує з роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Таким чином, з вищенаведених статей випливає, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певного строку покарання та стан здоров'я засудженого, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці за весь час відбування покарання, а також досягнення цілей покарання.
Згідно ч. 1 ст. 382 КК України, умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Суд враховує вищевикладене, а також те, що, хоча засуджений і має 10 подяк, однак на протязі 7 років і 5 років відповідно не виконав 2 рішення суду - вироки від 25.09.2013 року і від 19.03.2015 року, які набрали законної сили, а саме в частині відшкодування державі судових витрат:
-такої незначної суми як 250 грн. за вироком від 19.03.2015 року,
-244,50 грн., 1284,78 грн., 500 грн. (щодо останньої суми, то у вироку зазначено і реквізити для здійснення оплати) за вироком від 25.09.2013 року,
а за цивільним позовом потерпілої не відшкодовано майнову шкоду в сумі 734 грн., моральну - 500 грн. за вироком від 25.09.2013 року (хоча засуджений працює, отримує дохід не один рік (а.с. 7)). Дані обставини підтверджуються листом Сватівського районного суду Луганської області (а.с. 36).
Крім того, в ухвалі Широківського районного суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 року (а.с. 18) про повернення ідентичного подання зазначав про необхідність надання доказів оплати вищевказаних суд за вироками суду, однак ця вимога була сумлінно проігнорована, як і в інших аналогічних справах, як установою, так і засудженим.
Також суд враховує, що при всій формальній сумлінності (10 подяк) засуджений не став на шлях виправлення і в період між постановленням ухвали від 09.01.2019 року і до постановлення ухвали апеляційним судом від 19.02.2019 року за клопотанням про умовно-дострокове звільнення, а саме 30.01.2019 року (а.с. 23), вчинив порушення порядку та умов відбування покарання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення, оскільки своєю поведінкою він не довів своє виправлення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 372, 395, 539 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні подання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ ОСОБА_4