Справа № 216/6720/19
Провадження № 1-кс/216/1042/20
08.04.2020 місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 11 листопада 2019 року про закриття кримінального провадження № 12018040230002132 від 15 листопада 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст. 129 КК України,
06 квітня 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаною скаргою, яку мотивувала тим, що постановою від 11 листопада 2019 року слідчий СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 закрив кримінальне провадження № 12018040230002132 від 15 листопада 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст. 129 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Вона як потерпіла вважає таку постанову слідчого незаконною, необґрунтованою та передчасною, оскільки досудове розслідування проведено неповно та з порушеннями вимог КПК України. Зокрема, слідчим не вжито всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення, повідомлені ОСОБА_5 обставини не перевірено, жодне з її клопотань не виконано, свідків не допитано, наявні докази не досліджено та не встановлено всіх осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просила скасувати зазначену постанову слідчого.
Скаржниця в судове засідання не з'явилась, подавши до суду заяву про розгляд скарги за її відсутності.
Слідчий СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 надав до суду матеріали кримінального провадження, однак у судове засідання для підтримки прийнятого ним рішення не з'явився.
Вивчивши скаргу й додані до неї матеріали, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області здійснювалось досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12018040230002132 від 15 листопада 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст. 129 КК України.
Постановою слідчого СВ Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 11 листопада 2019 року вказане кримінальне провадження було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, оскільки будь-якими діями ОСОБА_3 не було завдано значної майнової шкоди.
Не погодившись з такою постановою слідчого, потерпіла ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з цією скаргою на підставі п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Оцінивши оскаржувану постанову слідчого про закриття кримінального провадження та перевіривши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що вказане рішення слідчого не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, є невмотивованим і передчасним з огляду на таке.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст. 25 КПК України слідчий зобов'язаний в межах своєї компетенції, зокрема, вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
При цьому частиною 2 ст. 9 КПК України передбачено, що слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що в кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
При цьому за змістом ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається за загальним правилом на слідчого та прокурора.
Разом з тим для прийняття відповідного процесуального рішення, зокрема про закриття кримінального провадження, положення ч. 1 ст. 94 КПК України покладають на слідчого обов'язок на підставі всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України однією із підстав закриття кримінального провадження є встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Отже, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, та належної правової оцінки слідчим всіх зібраних і перевірених доказів у їх сукупності.
Водночас постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, а її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим за наявними в провадженні матеріалами, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, і відповіді на всі порушені нею питання, які виключають провадження у справі та обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обов'язком органу влади є проведення «ефективного офіційного розслідування», здатного призвести до встановлення фактів справи та, якщо скарги виявляться правдивими, до встановлення та покарання винних осіб (рішення ЄСПЛ у справі «Дєдовський та інші проти Росії»).
При цьому мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою ЄСПЛ, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю (рішення ЄСПЛ у справі «Алексахін проти України»).
Однак перевіркою матеріалів кримінального провадження слідчим суддею встановлено, що під час досудового розслідування, у період з 08 квітня 2019 року до 20 серпня 2019 року, потерпілою ОСОБА_3 було подано численну кількість клопотань про проведення певних слідчих (розшукових) дій (а.к.п. 33-76).
У період з 16 травня 2019 року до 23 серпня 2019 року листами Криворізького відділу поліції за підписами слідчого та керівника слідчого відділу потерпілу ОСОБА_3 було повідомлено про результати розгляду її клопотань (а.к.п. 77-102).
У період з 23 квітня 2019 року до 21 травня 2019 року більша частина указаних клопотань потерпілої була розглянута та повністю задоволена відповідними постановами слідчого ОСОБА_4 (а.к.п. 103-117), а решту клопотань - не було розглянуто взагалі, зокрема, клопотання про спеціальну конфіскацію документів, допит дочки потерпілої - ОСОБА_6 , проведення спеціального досудового розслідування, перекваліфікацію злочину (2 шт.), призначення експертизи (2 шт.), допит свідків (а.к.п. 35, 36, 52, 55, 68, 59, 70, 72).
При цьому більша частина із задоволених клопотань потерпілої фактично залишилась повністю не виконаною, оскільки слідчим взагалі не було проведено відповідних слідчих дій на виконання вимог цих клопотань, зокрема, за постановами слідчого про задоволення клопотань щодо арешту майна, допиту як свідків працівників нотаріуса ОСОБА_7 та працівників охоронного агентства «Страж», (а.к.п. 105, 107, 116, 117), про що свідчить відсутність у матеріалах кримінального провадження результатів їх проведення.
Водночас вимоги решти із задоволених клопотань потерпілої були виконані слідчим лише частково, при цьому причини неможливості виконати їх в повному обсязі та провести певні слідчі дії жодним чином слідчим не мотивовані, зокрема, неможливість допитати заявлених потерпілою свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (а.к.п. 37, 38, 46).
При цьому з матеріалів об'єднаного кримінального провадження випливає, що фактично протягом всього часу здійснення досудового розслідування (майже один рік) за матеріалами 3-х проваджень слідчим було проведено лише такі слідчі (процесуальні) дії, а також прийнято процесуальні рішення: 1) постановами від 09 квітня 2019 року визнано речовими доказами та долучено до матеріалів справи надані потерпілою документи (122, 123); постановами від 15 листопада 2018 року та від 24 квітня 2019 року визнано ОСОБА_3 потерпілою в цьому провадженні (а.к.п. 12, 124); направлено запит директору ТОВ «Спрут Секюріті» та долучено до матеріалів справи отримані на запит документи (а.к.п. 129, 130-138); у період з 27 квітня 2019 року до 23 травня 2019 року (протягом місяця) допитано вісім свідків (а.к.п.142-160); відібрано пояснення від ОСОБА_11 та ОСОБА_5 (а.к.п. 163-168).
Таким чином, зазначені доводи потерпілої ОСОБА_3 про формальне задоволення слідчим поданих нею клопотань без фактичного їх виконання знайшли своє підтвердження за матеріалами справи.
Водночас оскаржувана постанова слідчого не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, оскільки її мотивувальна частина не в повній мірі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та наявним у провадженні матеріалам, не містить достатніх і переконливих мотивів її прийняття та їх належного обґрунтування, при цьому містить суперечливі висновки, з огляду на таке.
За змістом оскаржуваної постанови висновок слідчого про наявність підстав для закриття кримінального провадження ґрунтується лише на поясненнях ОСОБА_5 . Проте матеріали провадження не містять будь-яких відомостей про перевірку слідчим повідомлених останнім обставин.
Крім того, у даному кримінальному провадженні слідчим здійснювалось досудове розслідування за ознаками трьох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст. 129 КК України.
Однак оскаржувана постанова не містить жодних підстав, мотивів та їх обґрунтування в частині закриття кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, а саме за фактом погрози вбивством.
Наведене вище свідчить про те, що досудове слідство в кримінальному провадженні проведено поверхнево, а слідчий, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновків щодо обставин, які обумовлюють закриття провадження у справі, передчасно, без всебічної, повної та неупередженої перевірки всіх обставин, на які вказувала потерпіла, не проаналізувавши їх у сукупності та не давши їм і наявним у матеріалах доказам належної правової оцінки.
При цьому слідчий не відобразив в оскаржуваній постанові, чому він взяв до уваги одні докази по справі, і не надав оцінку іншим.
Все вищезазначене вказує на однобічність і неповноту досудового розслідування, що, в свою чергу, потягло за собою прийняття передчасного і необ'єктивного рішення про закриття кримінального провадження.
Такий однобокий підхід слідчого порушує встановлені КПК України вимоги щодо змісту постанови про закриття кримінального провадження, яка має бути обґрунтованою та відповідати обставинам, які виключать можливість подальшого розслідування провадження, і, як наслідок, обумовлюють його закриття.
У процесі досудового розслідування слідчим не були належним чином досліджені всі обставини кримінального провадження та не зібрані докази відповідно до вимог ст. 93 КПК України, на підставі яких слідчий мав би встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
За встановлених обставин слідчий суддя погоджується з доводами скаржника про неповноту досудового розслідування та передчасність закриття кримінального провадження із наведених слідчим підстав, оскільки останнім не було забезпечено ефективного досудового розслідування і не вжито всіх передбачених законом заходів для встановлення обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні.
З огляду на викладене визнати оскаржувану постанову слідчого законною та обґрунтованою не можна.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора.
Ураховуючи наведене, слідчий суддя вважає за необхідне скаргу потерпілої ОСОБА_3 задовольнити, оскаржувану постанову слідчого скасувати, а матеріали кримінального провадження повернути до слідчого відділу Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області для здійснення досудового розслідування з дотриманням усіх вимог кримінального процесуального закону.
Під час проведення досудового розслідування слід усунути вищевказані порушення, перевірити належним чином всі викладені в заяві потерпілої обставини, провести інші необхідні слідчі дії та всебічно, повно й неупереджено дослідити обставини кримінального провадження в сукупності, надати їм належну правову оцінку та, з урахуванням встановленого, прийняти законне й обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 11 листопада 2019 року про закриття кримінального провадження № 12018040230002132 від 15 листопада 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст. 129 КК України, - задовольнити.
Постанову слідчого СВ Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 11 листопада 2019 року про закриття кримінального провадження № 12018040230002132 від 15 листопада 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст. 129 КК України, - скасувати.
Матеріали кримінального провадження № 12018040230002132 від 15 листопада 2018 року повернути до слідчого відділу Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області для проведення досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1