Справа № 216/2002/20
Провадження № 1-кс/216/1093/20
13.04.2020 місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 клопотання слідчого СВ Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12020040230000620 від 09.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України,
Слідчий СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з указаним клопотанням про арешт майна, яке мотивував таким.
Слідчим відділом Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020040230000620 від 09.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.
З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, не допущення збитків Державі просить накласти арешт на:
- Вантажний автомобіль - фургон, марки FAW, модель СА1051К26L4R5 1011, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є - ОСОБА_5 ;
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, яким, зокрема, є арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження,
Частиною 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
При цьому ч. ч. 1, 2 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнов проти Росії»). Існування заборони на користування своїм майном являється непропорційним та непомірним тягарем для володільця, що є порушенням статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод і свавільним обмеженням права власника на мирне володіння своїм майном (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
Крім того, з урахуванням положень ст. ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020040230000620 від 09.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з копією протоколу огляду місця події 08.04.2020 року в період часу з 22:10 год. до 22:30 год. без ухвали слідчого судді було проведено огляд ділянки місцевості поряд з АЗС «ANP», що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Миколаївське шосе, 26, в ході якого виявлено та вилучено:
- Вантажний автомобіль - фургон, марки FAW, модель СА1051К26L4R5 1011, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є - ОСОБА_5 , в кузові якого знаходяться металеві предмети сірого кольору, округлої форми;
Згідно із ч. 2 ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу
Копії ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення огляду ділянки місцевості поряд з АЗС «ANP», що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Миколаївське шосе, 26, слідчим не надано .
Слідчим до клопотання було надано копію пояснень ОСОБА_6 від 08.04.2020 року в яких він вказав, що здійснював перевезення вантажу за замовленням фірми «Сіптек» та мав при собі товарно - транспортну накладну на вантаж видану представником фірми «Сіптек».
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, проте слідчий в клопотанні не обґрунтовує жодним чином необхідності накладення арешту на вантажний автомобіль, але зазначає ризик «знищення слідів кримінального правопорушення або реалізації піску», проте якого саме піску і який його зв'язок з вантажним автомобілем не зазначається.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно із ч. 3 ст. 214 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості.
Про те всупереч вимогам ч. 3 ст. 214 КПК України слідчим було внесено відомості до ЄРДР лише 09.04.2020 року о 11 год. 03 хв., хоча огляд було проведено 08.04.2020 року о 22 год. 10 хв. і закінчено о 22 год. 30 хв.
З огляду на наведене слідчий суддя дійшов висновку, що вказане клопотання слідчого про арешт майна є недостатньо обґрунтованим. При цьому слідчим у клопотанні не доведено наявності обставин, визначених ч. 3 ст. 132 КПК України, не вказано підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України.
За встановлених обставин, виходячи із загальних засад кримінального провадження, враховуючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна, слідчий суддя вважає за необхідне в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити за його недоведеністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_7 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12020040230000620 від 09.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, - відмовити.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити слідчому, прокурору та власнику, а в разі їх відсутності під час оголошення ухвали - надіслати їм копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Слідчий, прокурор після отримання цієї ухвали повинні негайно вжити заходів щодо її виконання та направити повідомлення про її виконання слідчому судді.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення (повного тексту).
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Роз'яснити, що згідно із ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Слідчий суддя ОСОБА_1