Справа № 520/17436/19
Провадження № 2-з/947/402/20
17.04.2020 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
за участю секретаря Кирикової Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича, Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», про визнання дій протиправними та скасування запису про державну реєстрацію права власності,
25 липня 2019 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюта Сергія Васильовича, Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання дій державного реєстратора протиправними та скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- встановлення заборони Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо предмета спору (продаж, обмін, передачу у заставу, тощо) - квартирою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 30 липня 2019 року вжито заходи забезпечення позову до подання до суду позовної заяви ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюта Сергія Васильовича, Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання дій державного реєстратора протиправними та скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме - встановлено заборону відповідним суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк», здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо об'єкту нерухомого майна, здійснювати будь-які дії щодо розпорядження нерухомим майном (передання у заставу, здійснювати обмін, тощо), стосовно квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1780877351101, право власності на яке зареєстровано за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020).
Також у вказаній ухвалі суду, роз'яснено ОСОБА_1 , що протягом десяти днів з дня постановлення ухвали суду про забезпечення позову, необхідно подати до суду позов до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюта Сергія Васильовича, Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання дій державного реєстратора протиправними та скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки у разі неподання такого позову у встановлений законом строк, вжиті заходи забезпечення позову будуть скасовані.
Позивач у встановленій в ухвалі суду від 30.07.2019 року десятиденний строк, а саме 31 липня 2019 року подала до Київського районного суду міста Одеси позовну заяву за позовом до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича, Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про визнання дій протиправними та скасування запису про державну реєстрацію права власності, в якій позивач просить суд:
- визнати дії державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича щодо проведення державної реєстрації права власності за ПАТ «Дельта банк» житлової квартири АДРЕСА_2 - протиправними;
- скасувати запис №30594456 про проведену державну реєстрацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна.
Вказаній справі присвоєно №520/17436/19 та відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 01 серпня 2019 року, прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.
Під час розгляду справи, 03 вересня 2019 року представник третьої особи по справі - ПАТ «Дельта Банк» надав до суду заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 30 липня 2019 року по цивільній справі №520/17436/19, з посиланням на те, що АТ «Дельта Банк» починаючи з 03.10.2015 року знаходиться в процесі ліквідації, наразі банк здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, який є спеціальним в умовах проведення процедури виведення з ринку та ліквідації неплатоспроможного банку», а відповідно до ч. 4 ст. 150 ЦПК України, не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 20.12.2019 року заяву представника третьої особи - АТ «Дельта Банк» задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Київського районного міста Одеси від 30 липня 2019 року по цивільній справі №520/17436/19.
27.12.2019 року позивачка надала до суду заяву про зміну підстав позову, в якій змінила статус учасників процесу та визначила ПАТ «Дельта Банк», як співвідповідача по справі.
10.02.2020 року судом було ухвалено прийняти вказану заяву позивача про зміну підстав позову до розгляду та ухвалено закрити підготовче провадження по справі і призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
03.02.2020 року Одеським апеляційним судом надіслано до Київського районного суду міста Одеси запит про витребування матеріалів цивільної справи №520/17436/19, у зв'язку з надходженням апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 20.12.2019 року.
У зв'язку з чим, 19.02.2020 року Київським районним судом міста Одеси скеровані матеріали цивільної справи №520/17436/19 до Одеського апеляційного суду.
Під час перебування матеріалів цивільної справи в Одеському апеляційному суді, 20.02.2020 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, в якій представник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- встановлення заборони відповідним суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, а також іншим особам вчиняти будь-які дії, а саме продаж, обмін, передачу у заставу чи іншим шляхом розпоряджатись квартирою АДРЕСА_1 ;
- встановлення заборони виселення ОСОБА_1 , з квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви, представник позивачки посилається на те, що ОСОБА_1 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 .
Відповідно витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, позивачці стало відомо, що власником зазначеної нерухомості є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020. Державну реєстрацію проведено 04.03.2019 року о 11:06:27 державним реєстратором Манюта С.В. Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг». Як підставу внесення запису зазначено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45837326 від 06.03.2019 року 11:40 на підставі повідомлення, серія та номер: б/н, видане 04.03.2019 року, видавник: Укрпошта; Іпотечний договір, серія та номер: 2171, виданий 24.05.2007 р., видавник: ПН ОМНО Савченко С.В.; Лист-вимога, серія та номер: 02.4.1/1077/17, виданий 11.09.2017, видавник: ПАТ «Дельта Банк».
Позивач вважає вказану перереєстрацію права власності та рішення державного реєстратора незаконними, у зв'язку з чим звернулась до суду з цим позовом.
Як стверджує представник позивачки, після скасування судом заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 30.07.2019 року, ПАТ «Дельта Банк» здійснив продаж квартири АДРЕСА_1 , та на цей час власником спірного нерухомого майна є ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, представник позивачки стверджує, що оскільки відповідач вже реалізував спірне нерухоме майно на користь третьої особи - ОСОБА_3 , останній в будь-який час має можливість знов здійснити відчуження спірного майна, а також виселити позивачку з цієї квартири, яка є єдиним її місцем проживання, що значним чином ускладнить виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а їй буде необхідно понести відповідні матеріальні збитки, у зв'язку з чим, просить суд вжити відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: зокрема після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Оскільки зазначена заява є складовою матеріалів цивільної справи №520/17436/19, які відсутні в провадженні Київського районного суду міста Одеси, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості здійснити розгляд вищевказаної заяви, яка в свою чергу підлягає розгляду в стислі строки у відповідності до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, судом було скеровано відповідний запит до Одеського апеляційного суду про повернення матеріалів цивільної справи для розгляду зазначеної заяви.
08 квітня 2020 року до Київського районного суду міста Одеси надійшли матеріали цивільної справи №520/17436/19.
Дослідивши вказану заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
У відповідності до ч.2 ст. 149 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, перевіряючи надану до суду заяву та додані до неї документі вбачається, що між сторонами по справі виник спір стосовно нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 .
З наданих до суду документів вбачається, що вказане нерухоме майно належало на праві власності - ОСОБА_1 та було передано в іпотеку ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору іпотеки від 25.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., зареєстрованого в реєстрі за №2171, на виконання зобов'язань в сумі 79400 доларів США.
Також з наданої до суду Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №175013648 від 24.07.2019 року, вбачається, що 06.03.2019 року державним реєстратором КП «Агенція реєстраційних послуг» Манюта С.В. здійснено державну перереєстрацію права власності нерухомого майна належного ОСОБА_1 , на ПАТ «Дельта Банк», а саме стосовно квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30594456.
Позивач вважаючи вказане рішення державного реєстратора незаконним, звернулась до суду з цим позовом.
В подальшому, під час перебування цієї цивільної справи в провадженні суду та будучи обізнаним про нього, ПАТ «Дельта Банк» здійснив продаж зазначеної квартири, за наслідком чого новим власником спірного майна є ОСОБА_3 , що підтверджується наданою до заяви інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за 201021763 від 20.02.2020 року.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, саме пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; оскільки між сторонами виник спір стосовно нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , та позивачем оспорюється законність набуття ПАТ «Дельта Банк» права власності на неї, яку ПАТ «Дельта Банк» під час розгляду справи відчужив на користь третьої особи; у зв'язку з чим суд вважає обґрунтованою вимогу представника позивача про забезпечення позову шляхом встановлення заборони відповідним суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, а також іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, щодо відчуження та реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , оскільки вжиття таких заходів забезпечення позову є співрозмірними позовним вимогам, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист.
Одночасно суд враховує, що що у цілому ряді рішень (постанов та ухвал) Верховного Суду у справах щодо застосування заходів забезпечення позову у справах, пов'язаних із оскарженням особами реєстраційних дій по реєстрації за кредитором прав власності на нерухоме майно, а саме: від 11 жовтня 2019 року у справі № 607/13866/19, від 21 жовтня 2019 року у справі № 202/2666/19, від 14 листопада 2019 року у справі № 367/5303/19, від 14 листопада 2019 року у справі № 201/4783/19, від 21 листопада 2019 року у справі № 752/10724/19, від 21 листопада 2019 року у справі №756/16198/18, від 05 грудня 2019 року у справі № 199/3924/19, сформовано висновок про правильність вжиття таких заходів з огляду на те, що предметом спору у даній справі є вимоги щодо скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення оспорюваних прав позивачів, за захистом яких вони звернулися.
При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
Водночас суд вважає не підлягаючою задоволенню заяву представника позивача в частині вжиття заходів забезпечення позову, як встановлення заборони виселення ОСОБА_1 , з квартири АДРЕСА_1 , оскільки такий вид забезпечення позову не є співрозмірним засобом забезпечення заявленого позову та позовних вимог із цього питання, як виселення не пред'явлено.
Так згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності. Особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Отже, дана норма Конвенції дозволяє втручатися у здійснення особою права власності і обмежувати його згідно закону, в тому числі для захисту прав і свобод інших осіб, якщо таке втручання було пропорційним.
Згідно положень ст.109 ЖК України, виселення відбувається в судовому порядку, а відтак заборонивши втручастися у вживання дій по виселенню, суд фактично втрутиться у права власника на подачу позову до суду, що є порушенням ч.1 ст.4 ЦПК України, яка гарантує кожній особі право на звернення до суду за захистом своїх прав.
На підставі викладеного, суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню шляхом встановлення заборони вчинення будь-яких дій, спрямованих на відчуження спірної квартири, що є цілком співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки між сторонами дійсно існує спір щодо цієї квартири.
У відповідності до ч.1-3 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
З наданих до суду документів, вбачається, що позивач зареєстрований на території України, в матеріалах справа відсутні документи на підтвердження того, що майновий стан позивача або її дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, у зв'язку з чим, судом вказане питання одночасно з вирішенням питання щодо забезпечення позову не вирішується.
Одночасно суд роз'яснює, що відповідач у відповідності до вимог ст. 154 ЦПК України, має право після застосування судом заходів забезпечення позовуна звернення до суду з відповідним клопотанням про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 149-153, 354, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення, ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі №520/17436/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича, Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», про визнання дій протиправними та скасування запису про державну реєстрацію права власності, а саме:
- Встановити заборону суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, а також іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі щодо відчуження та реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1780877351101.
В іншій частині заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити для виконання до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65000, м. Одеса, вул. Черняхівського, 6).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо апеляційного оскарження ухвали суду продовжуються на строк дії такого карантину.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Головуючий Калініченко Л. В.