Справа № 947/8793/20
Провадження № 2-н/947/735/20
17.04.2020 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, трьох відсотків річних від простроченої суми, інфляційних витрат та витрат по сплаті судового збору,
16 квітня 2020 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, трьох відсотків річних від простроченої суми, інфляційних витрат та витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Заявник на виконання вказаної норми закону, надано до заяви лист з назвою - платіжне доручення №958 від 16.04.2020 року про сплату судового збору у розмірі 210 грн. 20 коп.
У законодавстві не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами Закону України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до вимог зазначеного Закону, платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача;
Пунктом 24.3 ст. 24 Закону передбачено, що при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.
Крім того, відповідно до пункту 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року, відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору. Платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).
Надане до суду заявником платіжне доручення, не містить ані підпису відповідальної особи банку, ким було сформовано і видане платіжне доручення, не скріплено печаткою установи банку, не містить інформації і підтвердження що надане платіжне доручення було створено, як електронний документ, оскільки не містить жодних реквізитів про такі дії.
На підставі викладеного суд не приймає надане платіжне доручення №958 від 16.04.2020 року, як належний доказ сплати судового збору у розмірі 210 грн. 20 коп.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи те, що заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «Управдом» у видачі судового наказу.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 165, 260, 352, 353 ЦПК України, суд -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Управдом» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, трьох відсотків річних від простроченої суми, інфляційних витрат та витрат по сплаті судового збору.
Роз'яснити, що відмова у видачі судового наказу з підстав, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо апеляційного оскарження рішення суду продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Калініченко Л. В.