Справа № 946/2100/20
Провадження № 3/946/735/20
Іменем України
16 квітня 2020 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Яковенко І.І., за участю секретаря судового засідання Яковенко І.А., притягуваного ОСОБА_1 , розглянув справу про адміністративне правопорушення у відношенні
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Суворове Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, працюючого за наймем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановив:
ОСОБА_1 05 квітня 2020 року о 03:37 годині в м. Ізмаїлі Одеської області по просп. Суворова, 378, керував автомобілем марки «DAEWOO LANOS TF69Y», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме нестійка хода, почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку відмовився, порушивши вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні винним себе у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що 05 квітня 2020 року приблизно о 03:30 годині він проїздив біля заправки фірми «Wog» біля виїзду з м. Ізмаїл, та його зупинили працівники поліції. Поліцейські запідозрили, що він перебуває в стані сп'яніння і запропонували пройти огляд на місці, на що він відмовився, оскільки поліцейськими була порушена процедура - був лише один свідок, якого примусово зупинили. Пройти огляд в медичному закладі йому не пропонували.
Однак, не зважаючи на невизнання вини притягуваним ОСОБА_1 , його вина у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння повністю підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота), однак від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Суд визнає цей доказ таким, що складений повноважною особою, а саме лейтенантом поліції Дорошенком А.Ю., який відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП є уповноваженою особою органів внутрішніх справ (Національної поліції) на складання протоколів про адміністративні правопорушення, у тому числі за ст. 130 КУпАП.
Ті обставини, що поліцейський пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння підтверджуються даними письмових пояснень двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, на відеозапису події правопорушення зафіксовано, як працівники поліції неодноразово наполегливо пропонували притягуваному ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці поліцейським за допомогою технічних засобів або в медичному закладі, однак притягуваний ОСОБА_1 , хоча відкрито і не відмовлявся від цього, але зневажливо ігнорував ці пропозиції, постійно переводячи тему спілкування. З відеозапису також чітко вбачається, що у ОСОБА_1 дійсно були явні ознаки сп'яніння, а саме у нього була млява розмова та неадекватна поведінка. Дані відеозапису спростовують пояснення притягуваного ОСОБА_1 про те, що поліцейські не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
Крім того, з відеозапису спілкування поліцейських з ОСОБА_1 вбачається присутність саме двох свідків, що повністю спростовує версію притягуваного про те, що поліцейські запросили лише одного свідка.
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених у суді доказів дозволяє суду дійти висновку про те, що версія притягуваного ОСОБА_1 про відсутність двох свідків при пропозиції йому пройти огляд та про те, що йому не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, повністю спростована дослідженими доказами. Судом встановлено, що в присутності двох свідків ОСОБА_1 була висловлена пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння поліцейським за допомогою технічного засобу, а також в медичному закладі, однак останній проігнорував ці пропозиції поліцейського, тим самим відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння.
Встановлені судом обставини свідчать про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та про доведеність винності ОСОБА_1 в його вчиненні.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд враховує те, що ОСОБА_1 вчинив умисне правопорушення, характер якого вказує на те, що воно є грубим.
Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до увагу особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
В силу ч. 1 ст. 401 КУпАП, з ОСОБА_1 має бути стягнутий судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року, що складає 420,40 грн.
Керуючись ст. ст. 283 - 285 КУпАП, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок).
Повний текст постанови виготовлений 17 квітня 2020 року.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Ізмаїльського міськрайонного суду І.І. Яковенко