Справа № 496/3115/19
Провадження № 2/496/428/20
07 квітня 2020 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Буран В.М.,
за участю:
секретаря - Дигуляр А.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Біляївка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 19.10.2002 року вона уклала шлюб із ОСОБА_2 .Від шлюбу сторони мають малолітню доньку. Взаємовідносини між подружжям погіршились, між ними часто виникали сварки, які з часом переросли у взаємну неприязнь, внаслідок чого спільне життя з подружжя і збереження шлюбу на думку позивача є неможливим, тому вона звернулась до суду з відповідною заявою.
Позивач у судове засідання не з'явилась, та в матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи за її відсутності, на задоволені позовних вимог наполягала (а.с. 5).
Відповідач у судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву в якій просить справу розглядати без його участі (а.с. 25).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 19.10.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Новосамарською сільською радою Красноокнянського району Одеської області, актовий запис № 06 (а.с. 2).
Сторони по справі від шлюбу мають малолітню доньку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 505 (а.с. 7).
Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушуванняжінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Судом встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що взаємовідносини між подружжям погіршились, між ними часто виникали сварки, які з часом переросли у взаємну неприязнь.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до положень ч.1 ст.110, ч.2 ст.112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя та суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
При таких обставинах позовні вимоги є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя й збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
У відповідності ч. 1 ст. 113 СК України, позивач виявила бажання надалі іменуватися прізвищем, яке отримала при реєстрації шлюбу.
Позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви про розірвання шлюбу у сумі 768,40 грн. про, що свідчить квитанція додана до матеріалів справи (а.с. 3).
У відповідності зі ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Таким чином на користь позивачки з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Керуючись ст. ст. 24, 56, 110, 112 СК України, ст. ст. 81, 141, 200, 206, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , проживаючої: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 обл АДРЕСА_3 , проживаючого: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Новосамарською сільською радою Красноокнянського району Одеської області, актовий запис № 06.
Після розірвання шлюбу зашити прізвище позивачу « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Суддя Буран В.М.