Ухвала
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 487/2814/19
провадження № 61-6237ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив поновити його на посаді заступника начальника з технічної частини Служби автотранспортного та господарського забезпечення комплексу автотранспортного забезпечення Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 березня 2019 року по день постановлення рішення в розмірі 168 756 грн.
Заводський районний суд м. Миколаєва рішенням від 19 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року, поновив ОСОБА_1 строк на звернення до суду з указаним позовом. Позов задовольнив. Поновив ОСОБА_1 на посаді заступника начальника з технічної частини Служби автотранспортного та господарського забезпечення комплексу автотранспортного забезпечення Миколаївської філії ДП «АМПУ» з 11 березня 2019 року. Стягнув з ДП «АМПУ» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 167 791,68 грн (без утримання податків та інших обов'язкових платежів). Вирішив питання про розподіл судових витрат. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.
26 березня 2020 року Миколаївська філія ДП «АМПУ» подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року у вищевказаній справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги на рішення суду, яким вирішено позовну заяву майнового та немайнового характеру.
Позовну заяву подано у квітні 2019 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 921 грн) (підпункти 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви у даній справі).
Судовий збір за подання касаційної скарги за одну вимогу немайнового характеру (поновлення на роботі) становить 1 536,80 грн (768,40 грн х 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги за вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 11 березня 2019 року по день постановлення рішення в розмірі 168 756 грн (з врахуванням суми, стягнутої за рішення суду від 19 листопада 2019 року в розмірі 167 791,68 грн (оспорювана заявником сума) становить 3 355,83 грн (167 791,68 грн х 1 % х 200 %).
Отже, за подання касаційної скарги заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 4 892,63 грн.
Згідно з платіжним дорученням від 13 березня 2020 року № 2010 Миколаївською філією ДП «АМПУ» сплачено судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 3 842 грн.
Враховуючи наведене, заявнику слід доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 050,63 грн (4 892,63 грн - 3 842 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у розмірі 1 050,63 грн має бути перераховано або внесено за реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету -22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055); Символ звітності банку - 207.
У графі «Призначення платежу» обов'язково необхідно вказати: *;101;__________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб); судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний цивільний суд).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).
Крім цього, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У касаційній скарзі Миколаївська філія ДП «АМПУ» узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження
Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов'язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи, а також квитанцію (платіжне доручення) про сплату судового збору в розмірі 1 050,63 грн.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев