Ухвала
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 545/2069/18
провадження № 51-1874ск20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на судове рішення постановлене щодо нього,
встановив:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на судове рішення постановлене щодо нього.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що її слід залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Так, згідно зі ст. 427 КПК у касаційній скарзі має бути зазначено: судове рішення,
що оскаржується; обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу,
із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції.
Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК підстав
суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 КПК.
За змістом ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. В частині 2 зазначеної статті визначено перелік підстав за наявності яких судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 413 КПК неправильним застосуванням закону України
про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Статтею 414 КПК встановлено, що невідповідним ступеню тяжкості
кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання,
яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром
є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК,
що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Всупереч указаним вимогам закону засуджений ОСОБА_4 не вказує на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, що є підставою для скасування чи зміни
судових рішень, а також належним чином свої доводи не обґрунтовує.
Також, у касаційній скарзі засуджений фактично зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та не погоджується з оцінкою доказів, наявних у матеріалах провадження, надаючи їм власну оцінку, що відповідно до вимог ст. 438 КПК не є підставою для скасування чи зміни судових рішень судом касаційної інстанції.
Окрім цього, ОСОБА_4 просить дослідити протокол проведення слідчого експерименту за його участю та допитати в якості свідка ОСОБА_5 , що суперечить положенню ч. 1 ст. 433 КПК, згідно якого суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставинами, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Слід зазначити, що засуджений ОСОБА_4 за змістом своєї скарги наводить доводи щодо незаконності вироку суду апеляційної інстанції та порушує питання про його скасування, втім до касаційної скарги долучає копію ухвали Полтавського апеляційного суду від 20 січня 2020 року.
Таким чином, засуджений допускається суперечностей, що позбавляє суд касаційної інстанції можливості встановити дійсний предмет касаційного розгляду.
Крім того, повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги визначено ст. 436 КПК. Відповідно до її змісту суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Проте, касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 містить вимоги до суду,
які складені без урахування положень ст. 436 КПК, що регулює повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Наявність вказаних недоліків перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу
про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги
і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.
Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду
на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху та встановити строк
для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів
з дня її отримання.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_3
Судді: