Ухвала
Іменем України
16 квітня 2020 року
м. Київ
провадження № 51- 5248 ск18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2014 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2015 року,
встановив:
14 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 , в якій він порушує питання про перегляд в касаційному порядку вищезазначених судових рішень.
Водночас засуджений надіслав заяву, в якій просить поновити строк на подання касаційної скарги. Своє прохання обгрунтовує тим, що вбивство потерпілого ОСОБА_5 , за яке його засуджено, було скоєно іншою особою.
Суд, перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, дійшов висновку про те, що заява про поновлення строку задоволенню не підлягає, а касаційну скаргу слід повернути з таких підстав.
Згідно з ч.2 ст.426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Положеннями ч. 1 ст. 117 КПК України визначено, що пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального права, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Положеннями ч.3 ст. 429 КПК України передбачено право на подання разом з касаційною скаргою заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.
Як вбачається з наявних у Верховному Суді матеріалів, оскаржувану ухвалу Дніпровського апеляційного суду постановлено 05 лютого 2015 року.
З вказаного рішення суду апеляційної інстанції вбачається, що ОСОБА_4 брав участь у судовому засіданні 05 лютого 2015 року під час апеляційного розгляду кримінального провадження стосовно нього.
Касаційну скаргу на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2014 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2015 року, з проханням про поновлення строку на касаційне оскарження надіслано до Верховного Суду 08 квітня 2020 року (згідно відбитку штампу на конверті) через 5 років, тобто поза межами визначеного процесуальним законом строку на касаційне оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, на думку Суду, наведені засудженим доводи для поновлення строку на касаційне оскарження не свідчать про наявність обґрунтованих підстав для поновлення йому цього строку.
Інших причин пропуску строку, які б Суд міг визнати поважними, у поданій касаційній скарзі засудженою не наведено.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
З урахуванням наведеного, касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 підлягає поверненню.
Керуючись ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2014 року та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2015 року.
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на зазначені судові рішення - повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
