Ухвала
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 761/39306/16-ц
провадження № 61-22505ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вереса Миколи Миколайовича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Вереса М. М. на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-ІХ, від 15 січня 2020 року (далі - Закон).
У пункті 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» даного Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, вирішення питання про відкриття касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід здійснювати, враховуючи вимоги ЦПК України в редакції до 08 лютого 2020 року.
Ухвалою суду касаційної інстанції від 26 грудня 2019 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для доплати судового збору, оскільки вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки має вартісну оцінку та носить майновий характер. Крім того заявнику запропоновано уточнити прохальну частину касаційної скарги, вказавши вірну дату оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
У січні 2020 року до Верховного Суду надійшла уточнена касаційна скарга разом із заявою, в якій зазначено, що судовий збір було сплачено як за подання касаційної скарги на судові рішення, ухвалені за результатами розгляду позовної заяви немайнового характеру.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги у зв'язку із тим, що недоліки касаційної скарги усунуті не в повному обсязі, надано строк для доплати судового збору у розмірі розрахованому за ставкою, що підлягала сплаті на час подання до суду позову майнового характеру. Така позиція відповідає висновку, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Верховного Суду від 05 лютого 2020 року оприлюднена 10 лютого 2020 року.
Копія ухвали Верховного Суду від 05 лютого 2020 року отримана заявником ОСОБА_1 13 лютого 2020 року та його представником Вересом М. М. 18 лютого 2020 року, що підтверджується відповідними зворотніми поштовими повідомленнями.
На виконання вимог указаної вище ухвали заявником та його представником не виконано належним чином вимоги ухвали Верховного Суду від 26 грудня 2019 року, платіжний документ про доплату судового збору до Верховного Суду не надходив.
Як зазначено в частині першій статті 44 ЦПК України (в редакції до 08 лютого 2020 року), учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини (зокрема у справі «Пономарьов проти України») сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
На підставі статті 393 ЦПК України касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вереса М. М. на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у справі, необхідно визнати неподаною та повернути.
Одночасно суд має роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 392, 393 ЦПК України (в редакції до 08 лютого 2020 року),
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вереса Миколи Миколайовича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнати неподаною та повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров