Постанова
Іменем України
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 753/21406/18
провадження № 61-22550св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко Оксана Олександрівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал», ОСОБА_2 ,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 рокув складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лівінського С. В., Суханової Є. М.,
Описова частина
Короткий зміст вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення, в якій просила накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Свої вимоги обґрунтувала тим, що 22 жовтня 2018 року невідомі особи вдерлись до її квартири АДРЕСА_1 та в примусовому порядку виселили її з неї. Невідомі особи представились новими власниками її квартири.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна їй стало відомо, що 22 жовтня 2018 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко О. О. посвідчив договір купівлі-продажу зазначеної квартири, відповідно до якого її власником став ОСОБА_2 та вніс відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак вона як власник квартири жодних дій щодо відчуження квартири не здійснювала та згоди на вчинення таких дій іншим особам не надавала.
Для захисту свого порушеного права вона має намір звернутися до суду з позовною заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косенко О. О., треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал», ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення задоволено.
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1660047380000.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір та невжиття вказаних заходів забезпечення позову в разі його задоволення може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того суд вважав, що обраний позивачем вид забезпечення позову є співмірний із майбутнім предметом позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 13 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову до його пред'явлення відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обраний позивачем вид забезпечення позову - «накладення арешту на квартиру» неспівмірний із предметом заявленого до пред'явлення позову «про визнання незаконними дій та скасування рішення про реєстрацію права власності».
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 рокута залишити в силі ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 13 листопада 2018 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції здійснив оцінку обґрунтованості її доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з'ясував співмірність виду забезпечення позову, який вона просила застосувати та дійшов правильного висновку про задоволення заяви. Натомість, в постанові апеляційного суду не наведено обґрунтованих мотивів скасування цієї ухвали, постанова зводиться лише до одного твердження, що обраний нею вид забезпечення позову неспівмірний з предметом позову, що свідчить про те, що суд апеляційної інстанції не здійснив всебічне і повне з'ясування обставин справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
17 січня 2020 року справа № 753/21406/18 надійшла до Верховного Суду.
Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія ««Стандарт Кепітал» Поляков В. Г. та представник ОСОБА_2 - Надьон О. В. надіслали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Встановивши, що обраний позивачем вид забезпечення позову - «накладення арешту на квартиру» неспівмірний із предметом заявленого до пред'явлення позову «про визнання незаконними дій та скасування рішення про реєстрацію права власності», апеляційній суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постановах від 19 червня 2019 року в справі № 201/12570/18, від 03 липня 2019 року в справі № 127/220/19.
Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, а зводяться до невірного розуміння заявником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов?язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року залишитибез змін.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук