про відкриття касаційного провадження
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа №826/4275/16
провадження №К/9901/8523/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Желєзного І.В., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі № 826/4275/16 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СОЮЗ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Уповноважена особа Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» про визнання протиправними та скасування постанови і рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адмінстартивного суду міста Києва з позовом до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СОЮЗ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Уповноважена особа Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз», в якому просив:
(і) визнати протиправною та скасувати постанову Правління Національного банку України від 15.03.2016 № 162/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Союз»;
(іі) визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду від 15.03.2016 № 343 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Союз» та делегування повноважень ліквідатора банку»;
(ііі) зобов'язати Національний банк України (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування АТ «КБ «Союз» як банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття Постанови Національного банку України (зокрема, але не винятково - дозволити всі початкові платежі банку в системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу банку в системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT. Національний банк України повідомити усі банки про відновлення роботи АТ «КБ «Союз» в зазначених вище системах).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.09.2016, позов задоволено.
Постановою Верховного Суду України від 27.06.2017 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2016, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 та Вищого адміністративного суду України від 21.09.2016, справу скеровано на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Під час нового розгляду справи постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018, позовні вимоги задоволено.
Постановою Верховного Суду від 04.06.2019 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 скасовано, справу спрямовано на новий розгляд до суду першої інстанції.
У процесі чергового нового розгляду справи рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2019 позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернулися із окремими апеляційними скаргами, в яких просили скасувати оскаржене рішення як таке, що ухвалене на підставі неправильного застосування норм матеріального права й з порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в позові.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 апеляційні скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2019 - без змін.
Національний банк України засобами поштового зв'язку надіслав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі № 826/4275/16.
Дослідивши зміст касаційної скарги Національного банку України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
За правилами пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у разі, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги заявник покликається на те, що під час ухвалення оскаржених судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права. Також скаржник зазначає про те, що у подібних правовідносинах немає висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права.
За вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є оскарження судових рішень, які визначені частиною першою статті 328 КАС України, з покликанням у касаційній скарзі на те, що немає висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Також у касаційній скарзі заявник виклав клопотання про зупинення дії та виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 в справі № 826/4275/16.
Вимоги поданого клопотання мотивує тим, що законодавство України (а, отже, і нормативно-правові акти Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які мають йому відповідати) не передбачають порядку дій Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по відновленню діяльності банківської установи, в якій розпочато процедуру виведення її з ринку.
За приписами частини першої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Розв'язуючи правове питання, порушене у поданому клопотанні, Верховний Суд керується тим, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання (дії) судових рішень, яке допускається як виняток, мають бути вагомі причини.
Розгляд питання про зупинення виконання (дії) оскаржених судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати з огляду на виконання (дію) оскаржених судових рішень.
Тлумачення статті 375 КАС України також свідчить про те, що заява про зупинення виконання має містити належне обґрунтування потреби зупинення виконання (дії) судового рішення (зокрема, через неможливість повороту виконання такого рішення у разі його скасування) та до неї мають бути долучені, за наявності, докази, що свідчили б про загрозу настання незворотних наслідків внаслідок виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Тобто для зупинення виконання (дії) оскарженого судового рішення потрібна наявність поважних причин, які б давали підстави для зупинення виконання рішення.
Однак клопотання про зупинення виконання та дії судових рішень не містить виняткових підстав для такого зупинення і до нього не долучено доказів, які б підтверджували потребу зупинення виконання та дії рішень. Тому на підставі статті 375 КАС України у задоволенні цього клопотання належить відмовити.
Отже, касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана у строк, передбачений статтею 329 цього Кодексу, а тому Верховний Суд доходить висновку, що підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі немає.
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Керуючись положеннями пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі № 826/4275/16.
2. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/4275/16.
3. Відмовити у задоволенні клопотання Національного банку України про зупинення виконання та дії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2019 і постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі № 826/4275/16 до ухвалення судового рішення за результатами касаційного розгляду справи.
4. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
5. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя І.В. Желєзний
Суддя О.П. Стародуб