Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №821/1757/16
адміністративне провадження №К/9901/2578/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року (головуючий суддя - Варняк С.О., судді: Бездрабко О.І., Хом'якова В.В.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року (головуючий суддя - Коваль М.П., судді: Домусчі С.Д., Кравець О.О.)
у справі №821/1757/16
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Херсонській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді.
I. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 28 жовтня 2016 року №4998/к «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 28 жовтня 2016 року №2182/1 «Про накладення дисциплінарного стягнення»;
- поновити на посаді заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з 28 жовтня 2016 року.
2. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року, позов задоволено.
3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Міністерство юстиції України звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 30 червня 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.
5. 12 квітня 2016 року директору департаменту Державної виконавчої служби та в копії Міністру юстиції України надійшло звернення за підписами начальників органів державної виконавчої служби Херсонської області щодо неправомірних дій позивача, а також розпоряджень за його підписом від 2 липня та 21 жовтня 2015 року про обов'язкове погодження з ним питань зняття арешту майна та прийняття рішень щодо відмови у відкритті провадження.
6. 20 квітня 2016 року директор Департаменту кадрової роботи та державної служби Міністерства юстиції України звернувся до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з проханням надати інформацію стосовно порушених у зверненні питань та пояснення ОСОБА_1 .
7. На виконання даного доручення начальником Головного територіального управління юстиції у Херсонській області проведено оперативну нараду із начальниками відділів державної виконавчої служби у Херсонській області, на якій детально розглянули звернення від 12 квітня 2016 року та заперечили своє відношення до написання його тексту, підтвердивши факт фальсифікації підписів. Листом від 26 квітня 2016 року повідомлено Міністерство юстиції України про проведену роботу, а також надіслано інформацію стосовно питань, порушених у зверненні. ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень.
8. 13 вересня 2016 року начальник Головного територіального управління юстиції у Херсонській області звернувся до Міністерства юстиції України з поданням про ініціювання відкриття дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 за видання доручень, які виходять за межі наданих йому повноважень, а також суперечать вимогам чинного законодавства.
9. Наказом заступника Міністра юстиції України - керівника апарату від 16 вересня 2016 року №4549/к зобов'язано дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Міністерства юстиції України відкрити дисциплінарне провадження стосовно позивача з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку. Відсторонено позивача з 19 вересня 2016 року від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження. Зобов'язано провести службове розслідування з 19 вересня по 18 жовтня 2016 року.
10. Дорученням від 21 жовтня 2016 року зобов'язано позивача надати особисті письмові пояснення, в яких відобразити час, місце, обставини та причини вчинення дисциплінарного проступку, а також інші питання, які мають значення у дисциплінарному провадженні і службовому розслідуванні. З даним дорученням позивач ознайомлений 24 жовтня 2016 року та надав свої письмові пояснення.
11. 17 жовтня 2016 року дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Міністерства юстиції України затверджено висновок про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме перевищення службових повноважень, що виражене у наданні незаконних доручень керівникам відділів державної виконавчої служби районних, міських, міськрайонних управлінь юстиції області та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області погоджувати з начальником управління питання щодо звільнення з-під арешту майна боржників у виконавчому провадженні, а також щодо відмови у відкритті виконавчого провадження. Відповідно до частини першої статті 65 Закону України «Про державну службу» підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних винних дій, що полягають у наданні позивачем доручення від 2 липня 2015 року №02.1-23/1601 у порушення вимог статті 19 Конституції України, статей 50, 60, 83, 84, 85, 86 Закону України «Про виконавче провадження» та з перевищенням наданих посадовій особі повноважень, а також у наданні доручення від 21 жовтня 2016 року №02.1-21/3159 всупереч вимогам статті 19 Конституції України, статей 26, 83, 84, 85, 86 Закону України «Про виконавче провадження» та з перевищенням наданих посадовій особі повноважень.
12. З урахуванням характеру дисциплінарного проступку, обставин, за яких він був вчинений, попередньої поведінки державного службовця, досвіду роботи на державній службі, характеристики державного службовця, а також ставлення до виконання посадових обов'язків, відповідно до пункту 7 частини другої статті 65, частини п'ятої статті 66 Закону України «Про державну службу» рекомендовано застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби.
13. Наказом заступника Міністра юстиції України - керівника апарату від 28 жовтня 2016 року №4998/к на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади за перевищення службових повноважень - пункт 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».
14. Наказом начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 28 жовтня 2016 року №2182/1 оголошено наказ Міністерства юстиції України від 28 жовтня 2016 року.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем пропущено встановлений частиною третьою статті 65 Закону України «Про державну службу» шестимісячний та річний строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
16. Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін апеляційний суд виходив з того, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Кодексу законів про працю України, статтею 148 якого встановлено місячний строк накладення дисциплінарного стягнення.
17. Також апеляційний суд зазначав, що Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року не може поширюватися на спірні правовідносини в частині встановлення строків застосування дисциплінарного стягнення, оскільки він був вчинений у 2015 році, а виявлений у квітні 2016 року, тобто до набрання ним чинності.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. Відповідач у касаційній скарзі зазначає що у зверненні від 12 квітня 2016 року повідомлялося про неправомірні дії позивача, проте підписи у зверненні були сфальсифіковані, тому висновки судів що відповідачу у квітні 2016 року стало відомо про факт прийняття позивачем неправомірних доручень, не відповідає дійсності.
19. Судами не було надано правову оцінку тому що дисциплінарний проступок був триваючим та продовжувався до скасування в.о. начальника обласного управління юстиції 9 вересня 2017 року неправомірних доручень. Також не враховано перебування позивача у відпустках та на лікуванні, що також впливає на строки притягнення до дисциплінарної відповідальності.
20. Оскільки новий керівник територіального управління юстиції дізнався про дисциплінарний проступок позивача у вересні 2016 року, то відповідачами правильно застосовано норми Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року. А висновок апеляційного суду про необхідність застосування до спірних правовідносин положень Кодексу законів про працю України та притягнення до відповідальності за Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року, є хибними.
21. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити судові рішення без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
23. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. На час вчинення позивачем дисциплінарного проступку діяв Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року (далі - Закон №3723-ХІІ), відповідно до статті 14 якого дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
25. Статтею 148 Кодексу законів про працю України встановлено строк для застосування дисциплінарного стягнення.
26. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
27. Законодавець встановив що строк для застосування дисциплінарного стягнення рахується як з дня виявлення проступку, так і з дня вчинення.
28. Судами попередніх інстанцій зроблено правильний та обґрунтований висновок що факт прийняття позивачем протиправних доручень від 2 липня 2015 року №02.1-23/1601 «Щодо звільнення майна з-під арешту» та від 21 жовтня 2015 року №02.1-21/3159 «Щодо відмови у відкритті виконавчого провадження» став відомий відповідачам 12 квітня 2016 року.
29. У листі від 12 квітня 2016 року повідомлялося про протиправні дії позивача, вчинені зокрема на підставі розпоряджень від 2 липня та 21 жовтня 2015 року. Відповідачами було відреаговано на звернення працівників органів державної виконавчої служби Херсонської області, проте після встановлення фальсифікації підписів під ним, подальшої перевірки повідомлення та викладених в ньому фактів не було проведено.
30. Відповідач у касаційній скарзі посилається на безпідставність такого висновку у оскаржуваних судових рішеннях, проте у той же час не заперечує що у колективному зверненні зазначалося про неправомірність дій позивача. Про результат розгляду звернення не повідомляється, лише що винну особу не встановлено. Таким чином дане обґрунтування касаційної скарги не спростовує висновку судів у цій частині.
31. У обґрунтування касаційної скарги відповідач також зазначає що судами не надано правову оцінку тому що дисциплінарний проступок був триваючим та продовжувався до 9 вересня 2016 року - до скасування в.о. начальника управління державної виконавчої служби доручень позивача.
32. Проте апеляційним судом було надано обґрунтовану оцінку такому посиланню відповідача у апеляційній скарзі та зазначено що дисциплінарний проступок позивача виразився саме у підписанні доручень з перевищенням наданих повноважень, що відбулося 2 липня та 21 жовтня 2015 року. Також враховано що протиправні доручення були скасовані у вересні 2016 року до порушення дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування, а також відсутність обґрунтування перешкод здійснити їх скасування раніше.
33. Також не було залишено поза увагою суду апеляційної інстанції посилання відповідача про перебування позивача у відпустках та на лікуванні, що впливає на строки притягнення до дисциплінарної відповідальності. Посилання визнано таким, що не спростовує пропуск відповідачем строку застосування дисциплінарного стягнення.
34. У висновку дисциплінарної комісії за результатами службового розслідування та у оскаржуваному наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності також не досліджувалося та не перевірялося питання перебування позивача у відпустках та на листках тимчасової непрацездатності.
35. Посилання відповідача у касаційній скарзі в цій частині також не знайшли свого підтвердження.
36. 1 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), відповідно до частини третьої статті 65 якого державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення.
37. Суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку що Закон №889-VIII не може бути застосований до спірних правовідносин в частині встановлення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарний проступок був вчинений у липні та жовтні 2015 року, виявлений у квітні 2016 року, тобто до набрання чинності Законом №889-VIII.
38. За таких обставин і правового регулювання колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог.
39. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені у касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.
40. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд,
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у справі №821/1757/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду