Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №П/811/1447/17
адміністративне провадження №К/9901/53188/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року (головуючий суддя - Панченко О.М., судді: Іванов С.М., Чередниченко В.Є.)
у справі №П/811/1447/17
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення грошової допомоги.
I. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, яка полягає у неприйнятті рішення про призначення грошової допомоги, а також у не надісланні рішення начальнику Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області для видання наказу про виплату допомоги;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, а також надіслати дане рішення разом із необхідними документами начальнику Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області для видання наказу про виплату допомоги;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності в розмірі 217 500 грн (150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 3 жовтня 2016 року).
2. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що у квітні 2016 року був звільнений зі служби в поліції, а у жовтні 2016 року йому встановлено ІІІ групу інвалідності, у зв'язку з захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ. На виконання судового рішення Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області направило висновок про отримання одноразової грошової допомоги та необхідний пакет документів до Міністерства внутрішніх справ, який за результатами розгляду був повернутий у зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства.
3. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності в розмірі 217 500 грн.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, яка полягає у неприйнятті рішення за висновком Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про призначення грошової допомоги, та зобов'язано прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
5. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції Міністерство внутрішніх справ України звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 29 квітня 2016 року №106о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).
7. Відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією позивачу з 3 жовтня 2016 року встановлена ІІІ група інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Відповідно до довідки від 5 жовтня 2016 року ступінь втрати професійної працездатності позивача складає 40% по причині захворювання, пов'язаного з походженням служби в органах внутрішніх справ.
8. 4 жовтня 2016 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області з заявою про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Листом від 28 жовтня 2016 року його повідомлено про відсутність правових підстав для призначення такої допомоги.
9. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, зобов'язано Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності, зазначений в пункті 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.
10. На виконання судових рішень 16 червня 2017 року висновок про призначення одноразової грошової допомоги та необхідний пакет документів було направлено до Міністерства внутрішніх справ України. 3 липня 2017 року матеріали були повернуті у зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства. У супровідному листі зазначено що на позивача поширюються норми Закону України «Про Національну поліцію» і наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
11. Листом від 21 липня 2017 року Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області повідомило позивача про результати розгляду поданих матеріалів.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що особам, останнім місцем роботи яких є підрозділи Національної поліції, одноразова грошова допомога у разі встановлення інвалідності повинна призначатися та виплачуватися згідно положень Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4.
13. Оскільки Міністерством внутрішніх справ України було розглянуто пакет документів щодо призначення позивачеві грошової допомоги та прийнято відповідне рішення, підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, відсутні.
14. Позивач подав до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області заяву про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та є таким що має право на отримання спірної допомоги за рахунок коштів, що виділяються на утримання Національної поліції України, що також підтверджується висновком Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що виплата грошової допомоги відповідно до вимог Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, здійснюється лише на підставі рішення Міністерства внутрішніх справ України про її призначення за наслідками розгляду висновку щодо виплати грошової допомоги. Порядком за наслідком розгляду висновку щодо виплати грошової допомоги передбачений обов'язок Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення або про призначення, або про відмову у призначенні грошової допомоги. За наслідками розгляду висновку щодо призначення грошової допомоги позивачу не було прийнято ані рішення про призначення, ані про відмову.
16. Позивач звернувся з заявою про проведення виплати грошової допомоги 4 жовтня 2016 року, а зміни до Порядку №4 в частині призначення допомоги у випадках, пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ, набрали чинності 7 жовтня 2016 року, тобто після подання заяви, та не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Міністерство внутрішніх справ України у своїй касаційній скарзі зазначає що позивач неправомірно обґрунтовує свої позовні вимоги положеннями Закону України «Про міліцію», який втратив чинність 7 листопада 2015 року, та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, яким передбачено нарахування та виплата одноразової грошової допомоги виключно працівникам міліції, а позивач після звільнення з органів внутрішніх справ проходив службу в органах Національної поліції.
18. Судами першої та апеляційної інстанцій не було взято до уваги що порядок виплати одноразової грошової допомоги поліцейському регулюється спеціальним законодавством, а саме Законом України «Про Національну поліцію» та Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4.
19. Зазначає що позивач має право на отримання спірної одноразової грошової допомоги відповідно до даного Порядку за рахунок коштів, що виділяються на утримання Національної поліції України. У той же час Міністерство внутрішніх справ України не має повноважень розглядати та приймати рішення по призначенню поліцейському одноразової грошової допомоги.
20. Позивач та другий відповідач у відзивах на касаційну скаргу просили залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
22. До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VІІІ) порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону України «Про міліцію» (далі - Закон №565-ХІІ).
23. Відповідно до частини шостої статті 23 Закону №565-ХІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
24. На виконання зазначеної норми Кабінет Міністрів України постановою від 21 жовтня 2015 року №850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).
25. Згідно з пунктом 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
26. Відповідно до пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності ІII групи.
27. Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VІІІ визнано таким, що втратив чинність Закон №565-ХІІ. Закон №580-VІІІ набрав чинність 7 листопада 2015 року.
28. Разом з тим, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VІІІ право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-ХІІ зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №580-VІІІ.
29. Згідно частини першої статті 97 Закону №580-VІІІ одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: 1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин; 2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції; 3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності; 6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
30. Частиною другою статті 97 Закону №580-VІІІ встановлено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
31. З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97-101 Закону №580-VІІІ наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 затверджено Порядок, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4).
32. Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
33. Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (пункт 3 розділу ІІІ Порядку №4).
34. Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
35. Фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги. Рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (пункти 1 та 2 розділу IV Порядку №4).
36. Таким чином, як Порядком №850 так і Порядком №4 регламентовано що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності подається за останнім місцем служби, виплата такої допомоги також проводиться за останнім місцем служби.
37. При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов'язане, відповідно до Порядку №850 - з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а відповідно до Порядку №4 - з проходженням служби в поліції.
38. Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у своєму рішенні від 14 лютого 2019 року (справа №822/764/18) сформулював правовий висновок, відповідно до якого поліцейський, який проходить службу в поліції, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №580-VІІІ, виплата якої здійснюється відповідним підрозділом Національної поліції за останнім місцем служби поліцейського на підставі Порядку №4.
39. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивача звільнено зі служби в поліції з 30 квітня 2016 року на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), а тому на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону №580-VІІІ, а порядок та умови призначення одноразової грошової допомоги урегульовано Порядком №4. Отже належним органом, до якого позивач мав звернутися з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги, є Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, відповідно до визначеного Порядком №4 механізму дій.
40. Таким чином, Міністерство внутрішніх справ України не мало повноважень розглядати та приймати рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, а тому доводи касаційної скарги про правомірність повернення документів позивача через відсутність компетенції на вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги є обґрунтованими.
41. Суд апеляційної інстанції на вказане уваги не звернув і безпідставно визнав протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за висновком Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про призначення грошової допомоги, та зобов'язав прийняти рішення відповідно до Порядку №850.
42. Суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку що оскільки останнім місцем проходження служби позивача був підрозділ Національної поліції то виплата одноразової грошової допомоги здійснюється згідно положень Закону №580-VІІІ та Порядку №4. Проте задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області одноразової грошової допомоги в сумі 217 500 грн, помилково виходив з того, що його право на отримання даної суми підтверджується висновком про призначення одноразової грошової допомоги, складеним відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі №П/811/1872/16. Також суд не звернув увагу що сума допомоги була обчислена на підставі Порядку №850.
43. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
44. Враховуючи, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, Верховний Суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
45. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
46. Керуючись статтями 345, 351, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд,
Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року скасувати.
Прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення грошової допомоги.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду