Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №818/810/17
адміністративне провадження №К/9901/72/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області, про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017, постановлену у складі колегії суддів: Спаскіна О.А. (головуючий), Дюкарєвої С.В., Любчич Л.В.
І. Суть спору
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції України в Сумській області від 20.04.2017 №770 зі змінами, внесеними наказом від 16.05.2017.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуваний наказ є незаконним, а накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є необґрунтованим та безпідставним. Вказує на те, що наказ від 20.04.2017 №770 є неконкретним, зокрема, у ньому не вказано дат та періодів невиходу позивача на службу, що унеможливлює перевірку правильності визначення строків накладення дисциплінарного стягнення. Вважає, що застосування до нього крайнього заходу дисциплінарного впливу є безпідставним. Крім того, звертає увагу суду на те, що накладення на позивача, який є поліцейським, дисциплінарного стягнення на підставі Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України є неправомірним і суперечить статті 19 Закону України «Про Національну поліцію».
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.07.2011 по 06.11.2015 працював в органах внутрішніх справ, починаючи з 07.04.2015 працює в Національній поліції, має звання старший лейтенант поліції, з 22.12.2016 займає посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу розкриття злочинів проти особи УКР ГУНП в Сумській області.
4. 10.01.2017 до начальника ГУНП в Сумській області надійшов рапорт, на той час т.в.о. начальника УКР ГУНП підполковника поліції ОСОБА_2., щодо виявленого порушення службової дисципліни з боку старшого оперуповноваженого в ОВС відділу розкриття злочинів проти особи УКР ГУ НП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а саме: невихід на службу без поважних причин.
5. За цим фактом Комісією у складі: т.в.о. заступника начальника УКР ГУНП підполковника поліції ОСОБА_2 , начальника відділу УКР ГУ НП майора поліції ОСОБА_9. , інспектора ВІОС УКЗ ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 та старшого оперуповноваженого УКР ГУНП капітана поліції ОСОБА_5 на виконання наказу ГУНП від 13.01.2017 №49 та у відповідності до вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230, проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим оперуповноваженим в ОВС відділу розкриття злочинів проти особи УКР ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1
6. У ході службового розслідування встановлено, що за підсумками роботи 2016 року працівниками управління карного розшуку було здійснено моніторинг робочого часу співробітників управління карного розшуку ГУНП в Сумській області, під час якого виявлено факт порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , а саме: невихід на службу без поважних причин.
7. Також у висновку службового розслідування зазначено, що ОСОБА_1 наказом ГУНП від 15.09.2016 №259о/с був призначений на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, а наказом ГУНП в Сумській області від 22.12.2016 №425 о/с останнього призначено на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу розкриття злочинів проти особи УКР ГУНП в Сумській області.
8. Наказом ГУНП в Сумській області від 18.10.2016 №1381 ОСОБА_1 було відряджено до Сумського ВП терміном на 30 діб, але, незважаючи на це, останній там не з'явився. В ході телефонної розмови повідомив, що перебуває на лікарняному, проте в якому саме медичному закладі та з яким діагнозом повідомити відмовився.
9. 28.11.2016 ОСОБА_1 подав рапорт про надання йому додаткової оплачуваної відпустки за 2016 рік у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на 14 діб, терміном з 05.12.2016 по 18.12.2016. Після закінчення відпустки до виконання своїх обов'язків не приступив, на неодноразові телефонні дзвінки не відповідав.
10. З метою встановлення всіх обставин співробітниками УКР ГУНП було направлено запити до ДУ «ТМО МВС України по Сумській області» від 28.12.2016 за №6641/14/01-2016 та на ім'я начальника відділу охорони здоров'я Сумської міської ради від 28.12.2016. Згідно з інформацією, отриманою з медичних установ було встановлено, що ОСОБА_1 перебував на лікарняних у періоди:
10.1. - з 21.09.2016 по 26.09.2016 в лікарні ДУ «ТМО МВС України по Сумській області»;
10.2. - з 26.09.2016 по 13.10.2016, з 24.10.2016 по 31.10.2016, з 14.11.2016 по 30.11.2016 та з 19.12.2016 по 06.01.2017 в КУ «Сумська міська клінічна лікарня №4».
11. З метою з'ясування обставин та запрошення для надання письмових пояснень, на телефонний номер ОСОБА_1 неодноразово було здійснено телефоні дзвінки, проте останній спочатку обіцяв прибути до адміністративної будівлі ГУНП для надання пояснень, запевнивши, що був відсутній на службі з поважних причин, але так і не з'явився. У подальшому, під час телефонних розмов відмовився надавати будь-які пояснення.
12. У висновку службового розслідування також зазначено про те, що за місцем прописки вказаним в особовій справі ( АДРЕСА_1), ОСОБА_1 не мешкає, ніхто там його не бачив, що підтверджується мешканцями та комендантом цього гуртожитку. Місце свого проживання та лікувальний заклад, де проходить лікування під час телефонних розмов ОСОБА_1 назвати відмовився.
13. У ході проведення службового розслідування внаслідок аналізу наданих ОСОБА_1 лікарняних листів та інформації отриманої з лікувальних закладів, було встановлено, що з наданих останнім документів, які підтверджують наявність законних підстав невиходу на службу, ОСОБА_1 без поважних причин не виходив на службу у періоди: з 13.09.2016 по 20.09.2016, з 14.10.2016 по 23.10.2016 та з 01.12.2016 по 04.12.2016. Про причини невиходу в зазначені дні на службу ОСОБА_1 безпосереднього керівника, або інших посадових осіб ГУНП в Сумській області не повідомляв.
14. У ході проведеного службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 неналежно поставився до дотримання вимог службової дисципліни, проігнорував вимоги статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилося у грубому порушенні службової дисципліни, а саме невиході тривалий час на службу без поважних причин. Тобто, своїми діями ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, за що передбачена дисциплінарна відповідальність.
15. На підставі Висновку службового розслідування від 10.03.2017 ГУ НП в Сумській області винесло наказ від 20.04.2017 № 770 про порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП та покарання винних.
16. Пунктом 1 наказу начальника ГУНП в Сумській області №770 передбачено: за порушення службової дисципліни, невиконання вимог статей 1, 2, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилося у грубому порушенні службової дисципліни, а саме тривалому невиході на службу без поважних причин, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за підпунктом 6 пункту 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший оперуповноважений в особливо важливих справах відділу розкриття злочинів проти особи УКР ГУНП в Сумській області, але враховуючи, що останній перебуває на лікарняному, вирішити це питання після його виходу на службу.
17. 16.05.2017 наказом начальника ГУНП в Сумській області були внесені зміни до пункту 1 наказу від 20.04.2017 №770 та викладено в наступній редакції: «За порушення службової дисципліни, невиконання вимог статей 1, 2, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилося у грубому порушенні службової дисципліни, а саме тривалому невиході на службу без поважних причин, накласти дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом 8 частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу розкриття злочинів проти особи УКР ГУНП в Сумській області та виконати це дисциплінарне стягнення згідно пудпунктом 6 пункту 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», після виходу останнього на службу з лікарняного».
18. Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
19. Сумський окружний адміністративний суд постановою від 04.08.2017 у задоволенні позову відмовив.
20. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з висновком відповідача про те, що ОСОБА_1 допустив порушення службової дисципліни, у зв'язку з чим наказом начальника ГУНП в Сумській області від 20.04.2017 №770, з урахуванням змін внесених наказом від 16.05.2017, його було правомірно звільнено зі служби в поліції за підпунктом 6 пункту першого статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
21. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.11.2017 рішення суду першої інстанції скасував, прийняв нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнив.
22. Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку що факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку не доведено відповідачем, обставини викладені в матеріалах службового розслідування були спростовані поясненнями свідків. Беручи до уваги ці та інші обставини колегія суду апеляційної інстанції дійшла висновку, про безпідставність висновків відповідача щодо допущення позивачем порушення службової дисципліни та, як наслідок, скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції від 20.04.2017 № 770 зі змінами, внесеними наказом від 16.05.2017.
IV. Касаційне оскарження
23. У касаційні скарзі ГУ НП в Сумській області, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
24. У доводах касаційної скарги відповідач, зокрема, зазначає , що висновки суду апеляційної інстанції є безпідставними, оскільки при проведенні службового розслідування комісією було встановлено, що у всі дні прогулу позивач без поважних причин був відсутній саме в місці розташування підрозділу, що підтверджується рапортами службових осіб, отриманих в ході службового розслідування.
25. У запереченнях на касаційну ОСОБА_1 вказує, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції винесене законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цього суду не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
26. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
28. Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 26.05.10 №753/11/13-10 «Про розв'язання спорів, що виникають з відносин публічної служби» норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
29. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», який визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
30. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
31. Згідно з пунктами 1-2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
32. Згідно з положеннями частин першої, третьої статті 61 Закону № 580-VIII на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.
33. За поліцейськими зберігаються всі права, визначені для громадян України Конституцією та законами України, крім обмежень, встановлених цим та іншими законами України.
34. Частиною десятою статті 62 Закону № 580-VIII передбачено гарантії професійної діяльності поліцейського, відповідно до якої поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.
35. Статтею 91 Закону № 580-VIII визначено службовий час і час відпочинку поліцейських.
36. Відповідно до статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
37. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
38. Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України від 22.02.2006 № 3460-ІV (далі - Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
39. Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
40. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (стаття 5 Дисциплінарного статуту).
41. Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
42. Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
43. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
44. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
45. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
46. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
47. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
48. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
49. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
50. Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073 (далі - Інструкція) службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.
51. За пунктом 8.3 Інструкції, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
52. Згідно з приписами статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
VI. Оцінка Верховного Суду
53. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
54. Предметом спору у цій справі є правомірність притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 за підпунктом 6, пункту 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію».
55. Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та подальшого звільнення позивача слугували порушення установлені службовим розслідуванням та викладені у Висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими поліцейськими УКР ГУНП від 10.03.2017 (том 1 а.с. 20-22; далі - Висновок).
56. Згідно з цим Висновком за підсумками роботи 2016 року працівниками управління карного розшуку було здійснено моніторинг робочого часу співробітників управління карного розшуку ГУНП в Сумській області, під час якого виявлено факт порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , а саме: невихід на службу без поважних причин.
57. У ході проведення службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 без поважних причин не виходив на службу у періоди: з 13.09.2016 по 20.09.2016, з 14.10.2016 по 23.10.2016 та з 01.12.2016 по 04.12.2016. Про причини невиходу в зазначені дні на службу ОСОБА_1 безпосереднього керівника, або інших посадових осіб ГУНП в Сумській області не повідомляв.
58. Як зазначено у Висновку, ОСОБА_1 неналежно поставився до дотримання вимог службової дисципліни, проігнорував вимоги статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилося у грубому порушенні службової дисципліни, а саме невиході тривалий час на службу без поважних причин. Тобто, своїми діями ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, за що передбачена дисциплінарна відповідальність.
59. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
60. Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 26.05.10 №753/11/13-10 «Про розв'язання спорів, що виникають з відносин публічної служби» норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
61. За приписами статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
62. На підставі наведених вище норм права висновується, що при застосуванні пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, обов'язковому з'ясуванню в суді підлягали б наступні складові (елементи) процедури звільнення за даною підставою: календарна дата (коли працівника не було на роботі); місце прогулу (де конкретно не було - на робочому місці чи у місці розташування підприємства (установи); наявність чи відсутність поважних причин (самої відсутності на робочому місці недостатньо).
63. Так, відповідач уважає, що ОСОБА_1 без поважних причин не виходив на службу у періоди з 13.09.2016 по 20.09.2016, з 14.10.2016 по 23.10.2016 та з 01.12.2016 по 04.12.2016.
64. Разом з тим, на ці періоди припадали робочі та святкові дні, а саме: 17, 18 вересня, 14, 15, 16, 22, 23 жовтня, 3 та 4 грудня 2016 року.
65. Щодо періоду з 13.09.2016 по 20.09.2016 судом апеляційної інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що ані в Рапорті, ані у Висновку, ані в оскаржуваній постанові суду взагалі не наводяться жодні обставини, якими підтверджується вчинення ОСОБА_1 - «прогулів» саме у робочі дні, які припадають на цей період. Тому посилання на цей період є безпідставним.
66. Докази, які б підтверджували факт відсутності на службі позивача у період з 14.10.2016 по 23.10.2016 в матеріалах справи також відсутні і до суду відповідачем не надавалися.
67. Натомість, як свідчать матеріали справи, у період з 18.10.2016 наказом № 1381 ОСОБА_1 було відряджено до Сумського ВП терміном на 30 діб. Тобто, позивач в цей період мав подвійне підпорядкування - по лінії кримінальної поліції (розшуку) і по лінії Сумського ВП (райвідділу).
68. Згідно наведених у Висновку пояснень підполковника поліції ОСОБА_6 (розшук), останній протягом відрядження ОСОБА_1 до Сумського ВП об'єктивно не контролював знаходження позивача на роботі у Сумському ВП, а лише зазначив, що «по закінченню відрядження останній до виконання службових обов'язків не приступив».
69. Територіально Сумський ВП та ГУНП в Сумській області знаходяться в м.Суми за різними адресами і в різних приміщеннях на відстані до 1,5 км одне від одного. У зв'язку з наведеним пояснення ОСОБА_6 не можуть підтвердити вчинення позивачем «прогулів» у період 18.10-21.10.2016.
70. Матеріалами справи також установлено, що актами про відсутність на службі від 01.12.2016 та 02.12.2016 (том 1 а.с.40 та а.с.42) було зафіксовано відсутність на службі позивача протягом усього робочого часу. При цьому зазначені акти містять запис посередині листа справа «Акт складено у 1 примірнику, який долучається до матеріалів службового розслідування».
71. Проте службове розслідування було призначене по ОСОБА_1 наказом начальника ГУНП в Сумській області №49 лише 13.01.17, про що зазначено у вступній частині Висновку. Підставою проведення службового розслідування у Висновку вказано рапорт т.в.о. начальника УКР ГУНП підполковника поліції ОСОБА_2 . від 10.01.17 (том 1 а.с.37), у якому ні про які Акти невиходу на службу від 01 та 02.12.16 не йдеться.
72. Отже, суд апеляційної інстанції вірно вказав, що акти від 01 та 02 грудня 2016 року не можна вважати належними та допустимими доказами на підтвердження того факту, який в них зафіксовано, оскільки у момент їх складання не могло бути посилання на службове розслідування, яке було призначене через 42 дні після складання цих актів.
73. Крім того, факт відсутності позивача на службі 01.12.2016 спростовують три протоколи обшуків (том 1 а.с.136 -138), вчинених під час виконання службових обов'язків, які вказують на перебування ОСОБА_1 на службі, що також підтверджується поясненнями ОСОБА_8 , допитаної у якості свідка.
74. За таких обставіин Касаційний адм. іністративний суд у складі Верховного Суду підтримує висновки суду апеляційної інстанцій, що приймаючи спірний наказ від 20.04.2017 №770, відповідач дійшов до неправомірного висновку про допущення позивачем порушення службової дисципліни, а тому він є незаконним та підлягає скасуванню.
75. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
76. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
77. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
78. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
79. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі № 818/810/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко