16 квітня 2020 року
Київ
справа №225/686/19
адміністративне провадження №К/9901/10707/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 25.04.2019 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 25.04.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 215 (двохсот п'ятнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3655 (три тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) гривень.
Постановою Донецького апеляційного суду від 05.07.2019 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Постановами Донецького апеляційного суду від 09.09.2019 та 30.03.2020 апеляційну скаргу повернуто скаржнику та відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження.
У поданій касаційній скарзі позивач, з посиланням на неправильне застосування судом норм права, просить скасувати постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 25.04.2019.
Проте, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на наступне.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що справа розглянута судами в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах (частина перша статті 19 КАС України).
Разом з цим, за приписами пункту 3 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За такого правового регулювання та обставин справи постанова Вінницького апеляційного суду від 27 березня 2019 року не підлягає касаційному перегляду за правилами адміністративного судочинства.
Крім того, згідно з частиною другою статті 287, частинами третьою, десятою статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Тобто, касаційний перегляд постанов, винесених з приводу накладення адміністративного стягнення районним, районним у місті, міським, міськрайонним судом (суддею) або відповідним апеляційним судом, чинним процесуальним законодавством не передбачений.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 328, 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 25.04.2019 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду