15 квітня 2020 року
Київ
справа №826/4258/15
адміністративне провадження №К/9901/9146/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації «Громадський рух «Патріоти України», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: Міністерство юстиції України, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання незаконною, протиправною та скасування постанови,
У березні 2015 року позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: Міністерство юстиції України, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у якому просили:
- визнати протиправною та скасувати/визнати нечинною постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03 березня 2015 року №583 «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року в задоволенні адміністративних позовів відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Від ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року залишено без руху.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року повернуто особі, яка її подала.
Вказане судове рішення обґрунтоване невиконанням заявником вимог ухвали про залишення поданої заяви про перегляд рішення суду за ново виявленими обставинами без руху.
Не погоджуючись з цією ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
В касаційній скарзі скаржник посилається на те, що в оскаржуваній ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2018 року суд апеляційної інстанції підставою повернення заяви вказав ненадання доказу віднесення її до населення, що є установленням надзвичайного і заздалегідь недосяжного стандарту доказування, має очевидні ознаки свавільності (зловживань) у розумінні положень Конвенції, є створенням штучних перешкод у доступі до правосуддя та умисним затягуванням справи. Також вказує, що суд необґрунтовано застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України при поверненні її заяви. Зазначає, що суд в цьому рішенні робить висновки і в межах матеріального, і в межах процесуального права, що на її думку, є неправильним, оскільки такі висновки є можливими лише при перегляді справи по суті. Крім цього, наголошує, що виключення її з однотипних правовідносин, що поширюються на невизначене коло осіб - споживачів, шляхом суджень суду про відсутність у неї права на перегляд рішення в цій справі як не зазначеної в рахунках за газ особи, здійснюється не шляхом повернення заяви, а встановленням обставини не віднесення її до населення, що є можливим лише при перегляді справи по суті.
Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що подана заява залишена без руху, особі, яка її подала, надано строк 10 днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду обґрунтованої заяви із зазначенням конкретного права, свободи, інтересу та (або) обов?язку щодо яких суд вирішив питання постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року та докази на підтвердження вказаних обставин.
06 березня 2020 року заявник отримала копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року заявник подала доповнення до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року.
Суд апеляційної інстанції встановив, що в обґрунтування наявності права на звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року заявник вказує, що її разом із позивачами віднесено до населення, якому ціни/тарифи на природний газ встановлено оскаржуваною постановою, яка є загальновідомим нормативно-правом актом, прийнятою не передбаченим Конституцією України і законом органом. Правовий зв?язок заявника із судовим рішенням заявник пояснює тим, що судовим рішенням не усунуто порушення її законних прав та інтересів з боку не передбаченого Конституцією України і законом органу.
На підтвердження вказаних обставин заявником надано копію рахунку ПАТ «Київгаз» на сплату за газ за квітень - травень 2015 року. При цьому, заявник вказувала, що споживачами є не лише власники нерухомого майна та особових рахунків за договорами з постачальниками газу, але й особа, що користуються газовою плитою для приготування їжі.
Разом з тим, з наданих нею копій рахунку ПАТ «Київгаз» на сплату на газ клієнтом, який сплачував ці послуги, зазначено ОСОБА_9 , адреса: АДРЕСА_1 .
Доказів того, що заявник є споживачем за договором про надання послуг з постачання природного газу побутовим споживачам за вказаною адресою суду не надано.
Інших доказів, які б підтверджували застосування до заявника постанови НКРЕКП від 03.03.2015 року №583 «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення» також не надано.
Зважаючи на це та виходячи з того, що строк для усунення недоліків заяви закінчився, ці недоліки заявником не усунуто, на підставі положень статті 169 КАС України Шостий апеляційний адміністративний суд повернув заяву особі, що її подала.
Відповідно до частини першої статті 364 КАС України, заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 366 КАС України, до заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Частиною першою статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п?яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Виходячи зі змісту зазначених норм адміністративного процесуального законодавства, а також враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини невиконання вимог ухвали суду про залишення поданої ОСОБА_1 заяви без руху, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду щодо наявності правових підстав для повернення цієї заяви особі, яка її подала.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів, які б свідчили про неправильність висновків суду апеляційної інстанції або підтверджували наявність у заявника конкретного права, свободи, інтересу та (або) обов?язку, щодо яких суд вирішив питання постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року.
Таким чином Веховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга є необгрунтованою.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового врегулювання та обставин справи Верховний Суд доходить висновку про те, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
При цьому Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, за змістом яких останній рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.
Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації, скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України.
Наведене також узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 3, 12, 328, 333 КАС України
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації «Громадський рух «Патріоти України», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: Міністерство юстиції України, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання незаконною, протиправною та скасування постанови.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.А. Губська
Судді О.В. Калашнікова
В.М. Соколов