15 квітня 2020 року
м. Київ
справа №460/3139/19
адміністративне провадження №К/9901/8672/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року
у справі № 460/3139/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про скасування наказів, зобов'язання вчинення певних дій,-
установив:
20 березня 2020 року касаційна скарга була подана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 329 КАС касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду прийнято 28 січня 2020, на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала оприлюднена 30 січня 2020 року, отже останнім днем звернення до суду касаційної інстанції є 29 лютого 2020 року, проте з касаційною скаргою заявник звернувся 20.03.2020, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі позивач заявляє клопотання про поновлення строку та вказує на те, що з 20 лютого 2020 року по 06 березня 2010 року хворів, про що свідчить копія довідки з лікарні.
Проте Суд критично відноситься до посилань скаржника на довідку доданої до касаційної скарги №145 від 06.03.2020 року, оскільки у вказаній довідці зазначено, що скаржник був на амбулаторному лікуванні, а не стаціонарному, а тому не зрозуміло, які причини перешкоджали йому подати касаційну скаргу у встановлені законом строки через свого представника (помічника), окрім того, до хвороби заявник мав 20 днів для звернення до суду.
Також, суд звертає увагу, що кількість днів хвороби не є автоматичним продовженням строку звернення до суду на дану кількість днів.
Перевіривши доводи вказаного клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його необґрунтованість, а вказані підстави для поновлення строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки з них не вбачається, що скаржником вживались достатні заходи з метою дотримання норм процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними визнаються обставини, які виникли протягом строку касаційного оскарження, є об'єктивними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Слід зауважити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі “Компанія “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.” проти Іспанії”).
Колегія суддів Верховного Суду, критично оцінює, в якості поважності пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, доводи скаржника, що до суду касаційної інстанції по даній справі він звертається втретє, проте попередні касаційні скарги були повернуті Судом з підстав неналежного засвідчення копії довіреності виданої на ім'я представника.
Верховний суд зазначає, що недотримання сторонами по справі вимог щодо оформлення касаційної скарги у цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження та не може бути підставою для звернення з касаційною скаргою у будь-який необмежений час після спливу строку на касаційне оскарження.
Норми, що регулюють строки подачі позовів (скарг, тощо) спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності, а зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Частиною 3 статті 332 КАС передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Окрім того, аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.
Одночасно з касаційною скаргу заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на п. 1, п. 12, п. 16 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; війсковослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов'язаних з виконанням військовго обов'язку; за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій.
Проте, з матеріалів касаційної скарги та судових рішень судів попередніх інстанцій оприлюднених в Єдиному державному реєстрі судових рішень не можливо чітко та правильно встановити предмет даного спору, не зрозумілим залишається зміст оскаржуваних позивачем Наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 03.05.2019 № 32-РС та Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.05.2019 № 118 в. Також неможливо встановити в якому статусі позивач звертається (пункти 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до суду для отримання статусу учасника бойових дій, як цього вимагає п. 16 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Підсумовуючи наведене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
У відповідності до пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1921,00 грн.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду копії позовної заяви для чіткого розуміння предмету даного спору, надання суду підтверджень чи відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" скаржник хоче отримати статус учасника бойових дій, як цього вимагає п. 16 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» або надання документу про сплату судового збору, а також надання інших обґрунтувань поважності причин пропуску строків.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»)
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд), номер справи у якій сплачується судовий збір.
Керуючись статтями 248, 330, 332 КАС України,
ухвалив:
1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за звернення з касаційною скаргою.
2. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення з касаційною скаргою.
3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року - залишити без руху.
4. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, в перебіг яких не враховується строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до вимог пп. 2 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№540-IX).
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко