про залишення позовної заяви без руху
14 квітня 2020 року
м. Київ
справа №П/9901/100/20
провадження №П/9901/100/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Офісу Президента України в особі Комісії при Президенті України з питань громадянства про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції звернувся ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Офісу Президента України в особі Комісії при Президенті України з питань громадянства, у якому просив:
(і) визнати протиправними дії Офісу Президента України в особі Комісії при Президенті України з питань громадянства щодо нерозв'язання питання про прийняття до громадянства України громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
(іі) зобов'язати Офіс Президента України в особі Комісії при Президенті України з питань громадянства ухвалити рішення про внесення пропозиції Президенту України щодо задоволення заяви про прийняття до громадянства України громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проживає в Україні з 2009 року. Заявник зазначає, що натепер він має законне право на отримання громадянства України, оскільки має родину, працює та сплачує податки до Державного бюджету України.
Також стверджує, що у вересні 2017 року він подав заяву до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області для набуття громадянства України. Вважає, що посадовими особами Офісу Президента України в особі Комісії при Президенті України з питань громадянства протиправно, грубо та незаконно порушуються загальні строки розгляду заяви про надання громадянства України ОСОБА_1 , яка, як зазначає позивач, замість 1 року розглядається вже 2 роки 6 місяців, внаслідок чого необґрунтовано затягуються строки ухвалення рішення щодо надання громадянства України ОСОБА_1 .
Розв'язуючи питання про відкриття провадження в справі, Верховний Суд керується такими міркуваннями.
За приписами частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Водночас частина п'ята статті 160 КАС України, яка конкретизує вимоги цитованої вище норми, передбачає, що у позовній заяві зазначаються, зокрема: <…>
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Верховний Суд встановив, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 160 КАС України.
З аналізу матеріалів позовної заяви випливає, що позивач зазначив у ній одразу двох суб'єктів, які, на його думку, мають бути відповідачами за заявленими ним вимогами:
1) Президента України Зеленського Володимира Олександровича; а також
2) Офіс Президента України в особі Комісії при Президенті України з питань громадянства.
До того ж позивач зазначив, що він визначив Президента України Зеленського Володимира Олександровича як одного з відповідачів у цій справі з тих мотивів, що Офіс Президента України не є юридичною особою, натомість основними завданнями Офісу Президента України є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень.
Верховний Суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного, на думку позивача, права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість у позовній заяві немає будь-яких аргументів стосовно того, що Президент України Зеленський Володимир Олександрович допустив щодо позивача порушення закону під час здійснення своїх владних управлінських функцій.
Отже, Верховний Суд встановив, що в позовній заяві не зазначено чітко зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до Президента України Зеленського Володимира Олександровича як одного з відповідачів у цій справі.
Також у своїй позовній заяві ОСОБА_1 не навів обґрунтування порушення будь-якими рішеннями, діями чи бездіяльністю Президента України Зеленського Володимира Олександровича його прав, свобод та/або інтересів.
Водночас зміст заявлених вимог, які викладені у прохальній частині позовної заяви, дає підстави вважати, що предметом спору в цій справі є саме протиправні, як стверджує позивач, дії Офісу Президента України в особі Комісії при Президенті України з питань громадянства щодо нерозв'язання питання про прийняття до громадянства України громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З наведеного вбачається, що спірні правовідносини виникли не за участі Президента України, а між позивачем та іншим суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Водночас Верховний Суд звертає увагу позивача на те, що Указом Президента України «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» від 27.03.2001 № 215 було затверджено Положення про Комісію при Президенті України з питання громадянства (далі за текстом - Положення).
Комісія при Президентові України з питань громадянства (далі за текстом - Комісія) є допоміжним органом при Президентові України, утвореним відповідно до Закону України «Про громадянство України» (пункт 1 згаданого Положення).
Відповідно до абзацу 1 пункту 3 зазначеного Положення одним із основних завдань комісії є розгляд заяв про прийняття до громадянства України, про вихід із громадянства України, подань про втрату громадянства України, документів про припинення громадянства України з підстав, передбачених міжнародними договорами України, внесення пропозицій Президентові України з цих питань.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Комісія при Президентові України з питань громадянства є суб'єктом владних повноважень, до виняткових повноважень якого належить розгляд заяв про прийняття до громадянства України, а також внесення пропозицій Президентові України з цих питань.
Також Верховний Суд зауважує, що абзацом 1 пункту 110 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, який затверджений Указом Президента України від 27.03.2001 № 215, передбачено, що попереднє опрацювання та підготовку матеріалів з питань громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства здійснює відповідний структурний підрозділ Офісу Президента України.
Якщо під час попереднього опрацювання та розгляду матеріалів з питань громадянства України буде встановлено, що подані заявником документи про прийняття до громадянства України чи про вихід із громадянства України або подання, затверджені Державною міграційною службою України чи Міністерством закордонних справ України, про втрату громадянства України та додані до них необхідні документи, або документи про припинення громадянства України за підставами, передбаченими міжнародними договорами України, не оформлені відповідно до вимог законодавства України та міжнародних договорів України з питань громадянства, такі заяви, подання та документи повертаються відповідним структурним підрозділом Офісу Президента України відповідно до Державної міграційної служби України чи Міністерства закордонних справ України для доопрацювання та усунення недоліків (абзац 2 пункту 110 цього самого Порядку).
Положення наведених норм свідчать про те, що в процедурі розгляду заяви про надання особі громадянства бере участь також і відповідний структурний підрозділ Офісу Президента України, який здійснює попереднє опрацювання та підготовку матеріалів з питань громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства.
Водночас, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач також просить суд стягнути з Президента України в особі Комісії при Президенті України з питань громадянства (вул. Банкова, 11, м. Київ-220, 01220), за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 судові витрати.
У позовній заяві позивач зазначає, що Президент України визначений ним як відповідач та відповідна вимога про стягнення судових витрат у справі заявлена саме до Президента України з тих мотивів, що Офіс Президента України не є юридичною особою, а основними завданнями Офісу Президента України є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень.
У цьому контексті Верховний Суд зауважує, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, й за органами державної влади (частина перша статті 43 КАС України).
Понад те, приписи пункту 7 частини першої статті 4 КАС України визначають, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи).
Саме таким органом державної влади є, зокрема, й Офіс Президента України, який є постійно діючим допоміжним органом, утвореним Президентом України відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України (пункт 1 Положення про Офіс Президента України, затвердженого Указом Президента України від 25.06.2019 № 436/2019).
Абзацом 1 частини першої статті 139 КАС України також регламентовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З наведеного висновується, що за Офісом Президента України визнається здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність), а тому в разі задоволення позову особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, з такого державного органу можуть бути стягнуті за рахунок його бюджетних асигнувань всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України.
Тому Верховний Суд доходить висновку, що позивачу слід уточнити зміст позовних вимог та відповідача за заявленим позовом, взявши до уваги висновки Верховного Суду, викладені у мотивувальній частині цієї ухвали.
Отже, наведені вище обставини свідчать про недотримання ОСОБА_1 під час подання позовної заяви вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, наявність яких перешкоджає розв'язанню питання про відкриття провадження у справі.
За правилами частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене вище, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши позивачеві строк для усунення її недоліків у спосіб подання до суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху уточненої позовної заяви, узгодивши її з вимогами статті 160 КАС України з огляду на висновки суду, викладені у мотивувальній частині цієї ухвали, уточнивши зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також найменування відповідача за заявленим позовом.
Керуючись приписами статей 160, 161, 169 КАС України, Верховний Суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Офісу Президента України в особі Комісії при Президенті України з питань громадянства про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
2. Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.
Суддя А.А. Єзеров