16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 640/22415/18
адміністративне провадження № К/9901/9715/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі № 640/22415/18 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа представництво Президента України в Автономній Республіці Крим про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просив:
- визнати незаконними та такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили, неправомірно обмежують права людини, положення Змін, що вносяться до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304» № 784 від 12 вересня 2018 року в частині:
1) п. 2 Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304, а саме - положення стосовно доповнення п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304 абзацом такого змісту:
«Постійному Представнику Президента України в Автономній Республіці Крим - приймається за погодженням з Главою Адміністрації Президента України;»;
2) п. 3 Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304, а саме - положення стосовно виключення з Додатку (Додатку 1 у новій редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304) такої позиції:
«Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим
13100
Перший заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим
12900
Заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим
12500»;
3) наявності у назві Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304, запровадженого п. 4 Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304 слів «Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим»;
4) наявності у тексті Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304, запровадженого п. 4 Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304 слів
«Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим
1,6
Перший заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим 1,4
Заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим
1,25».
- зобов'язати Кабінет Міністрів України впорядкувати, шляхом схвалення нормативно-правового акту, питання визначення місячного службового окладу Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим та питання порядку погодження рішення про виплату Постійному Представнику Президента України в Автономній Республіці Крим надбавки за інтенсивність праці, премії, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань суб'єктом призначення, відповідно до вимог ст. 2, 8, 9, 15 Закону України «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим» від 2 березня 2000 року № 1524-ІІІ;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України моральну шкоду, заподіяну ОСОБА_1 через незаконне рішення органу державної влади у частині регламентації його трудових прав, а саме: через схвалення Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304» № 784 від 12 вересня 2018 року щодо порядку оплати праці Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим у розмірі 30000,00грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, відмовлено у задоволені позову.
Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, 03 квітня 2020 року від скаржника надійшла касаційна скарга.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізичною особою, звернувся до суду в 2018 році позов утримує в собі одну вимогу майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру.
Згідно пп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762,00 грн.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Цим же підпунктом визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 4228,80 грн (200%*2114,40), як за двома вимогами немайнового характеру та однією вимогою майнового характеру.
Скаржником до матеріалів касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору від 01 квітня 2020 року у розмірі 288,00 грн.
З урахуванням викладеного, скаржнику потрібно сплатити судовий збір у розмірі 3940,80 грн (4228,80-288,00).
Скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, проте додав заяву про зменшення судового збору, в якій посилається на скрутне матеріальне становище.
За приписами ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Слід відзначити, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Для звільнення від такої сплати заявник касаційної скарги має довести існування таких фінансових труднощів та такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Слід відзначити, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України та Закону України «Про судовий збір» повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
Отже, за наведених обставин, у задоволенні заяви про зменшення судового збору належить відмовити.
Отже, відповідно до ст. 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання документів, з яких можна буде визначити сукупний розмір доходу позивача за попередній рік або документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31219207026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Керуючись ст. 169, 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зменшення судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі № 640/22415/18 залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги в перебіг яких не враховується строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до вимог пп. 2 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№540-IX).
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов