15.04.2020 року Провадження №2/425/299/20
Справа №425/711/20
Рубіжанський міський суд Луганської області в складі головуючого судді Овчаренко О.Л., за участі секретаря Гайворонської І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рубіжному в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), в якій просить визнати відповідача такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що вона є власником будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач, яка є її донькою, зареєстрована в спірному будинку, однак, не проживає в ньому з 2017 року. Відповідач комунальні платежі не сплачує, житлом не цікавиться, її речей в житлі немає. Добровільно знятися з реєстраційного обліку у будинку відповідач не бажає.
11 березня 2020 року судом постановлено ухвалу про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду.
В судове засідання позивач не з'явилась, надала до канцелярії суду заяву про розгляд справи без її участі. Також зазначила, що позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не стягувати з відповідача сплачений нею судовий збір. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином. Відзиву на позов відповідач не надала, про причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, яка про причини неявки не повідомила, неподання відповідачем відзиву на позов, згоду позивача на ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення у даній справі, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання. У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі спадкового договору від 20.11.2006, посвідченого приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Ковтун О.В., що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №206851475 від 15.04.2020. Відповідно до довідки Центру надання адміністративних послуг Рубіжанської міської ради № 3158 від 27.02.2020 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, станом на 27.02.2020 в будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована донька позивача - відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні. Право власності є непорушним. У відповідності зі ст. ст. 317, 319 ЦК України власник має право володіння, користування і розпорядження своїм майном.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до статті 405 ЦК України передбачено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. Згідно положень ст.156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. З акту про встановлення фактичного місця проживання від 27.02.2020, складеного в присутності сусідів позивача та засвідченого адміністратором Центру надання адміністративних послуг загального відділу Рубіжанської міської ради Буряк Ю.В. , вбачається, що у будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 не проживає з 2017 року по теперішній час. Отже, судом встановлено, що відповідач дійсно за місцем реєстрації не проживає більше одного року. При цьому відповідачем доказів щодо збереження за нею права користування жилим приміщенням та доказів на підтвердження поважності причин її відсутності з 2017 року в будинку, належному позивачу, суду не надано. Таким чином, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживає більше одного року без поважних причин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання відповідача такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 , є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивач просила не стягувати з відповідача на її користь судові витрати. Тому суд вважає справедливим та розумним не стягувати з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Л. Овчаренко