справа № 415/2493/20
провадження № 3/415/568/20
"15" квітня 2020 р. м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не є особою з інвалідністю, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 область та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
08 лютого 2020 року о 16 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого сина ОСОБА_2 , висловлювався на адресу останнього грубою нецензурною лайкою, внаслідок чого завдав шкоди його психічному здоров'ю.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП визнав частково, пояснивши, що за адресою: АДРЕСА_2 , він тривалий час проживає разом зі своєю жінкою ОСОБА_3 та сином ОСОБА_2 .
З приводу вчиненого правопорушення, ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що дійсно 08 лютого 2020 року о 16 годині 15 хвилин він знаходився за адресою свого мешкання: АДРЕСА_2 . Між ним та його сином ОСОБА_2 виникла сварка, з приводу того, що син перебував в стані алкогольного сп'яніння та кидався на нього битися. В ході сварки він дійсно висловлювався на адресу сина нецензурною лайкою. Його дружина ОСОБА_3 викликала співробітників поліції, які склали у відношенні нього адміністративний протокол, копію якого він отримав. У судовому засіданні зазначив, що не зловживає спиртними напоями, але може випити один раз на тиждень. Вину визнає частково, оскільки син постійно провокує його.
Суд, вислухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , якому були роз'ясненні його права, передбачені ст. 268 КУпАП, та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що не дивлячись на часткове визнання своєї провини правопорушником в судовому засіданні, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується встановленими та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами у їх сукупності, які не викликають у суду сумнівів у їх достовірності, та які відповідно до ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, котрі повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі:
- довідкою про результати розгляду повідомлення від гр. ОСОБА_3 , з якої вбачається, що 08 лютого 2020 року громадянин ОСОБА_1 за місцем мешкання: АДРЕСА_2 , перебуваючи у п'яному вигляді, на побутовому ґрунті вчинив словесну сварку з сином ОСОБА_2 , в ході якої ображав його словами грубої нецензурної лайки, кидався битися на сина (а.с.2);
- поясненнями ОСОБА_3 , згідно яких, вона проживає за вищевказаною адресою сумісно з чоловіком ОСОБА_1 та сином ОСОБА_2 . Її чоловік зловживає спиртними напоями, лазить по смітниках, на цьому ґрунті виникають постійні сварки в родині. 08 лютого 2020 року її чоловік ОСОБА_1 був в нетверезому стані, вчинив з сином сварку, в ході якої останній ображав та висловлювався на адресу сина грубою нецензурною лайкою, кидався битися, після чого вона викликала поліцію (а.с.4);
- поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких, він проживає за вищевказаною адресою сумісно з батьками. Його батько постійно зловживає спиртними напоями, лазить по смітниках, пропадає на кілька днів з дому, на цьому ґрунті виникають постійні сварки в родині. 08 лютого 2020 року його батько ОСОБА_1 перебував вдома в нетверезому стані, вчинив з ним сварку, в ході якої ображав та висловлювався на його адресу грубою нецензурною лайкою, кидався битись, після чого його мати викликала поліцію (а.с.5);
- поясненнями правопорушника ОСОБА_1 , згідно яких він проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з жінкою і сином. У нього з сином напружені стосунки протягом тривалого часу. 08 лютого 2020 року він був напідпитку, знаходився вдома, а його син був п'яний. З приводу п'яного вигляду сина в них і виник словесний конфлікт, в ході якого він образив сина грубою нецензурною лайкою, а син у відповідь ображав його. В результаті чого його дружина викликала поліцію (а.с.6).
Всі перераховані вище докази у своїй сукупності повністю підтверджують винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за обставин, викладених у протоколі, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об'єктивність та правдивість.
Сім'я, згідно з положеннями ст. З Сімейного кодексу України, є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 173-2 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії органом поліції кваліфіковані правильно, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок яких була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
Інших доказів, які б ставили під сумнів кваліфікацію дій правопорушника, суду надано не було.
Часткове невизнання своєї провини правопорушником суд визнає як спосіб захисту з метою уникнути відповідальність за вчинене правопорушення.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
При призначенні стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 пенсіонер, не є особою з інвалідністю, одружений, в судовому засіданні провину визнав частково, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності.
Обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом'якшують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.
Обставиною, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжує відповідальність правопорушника, суд визнає вчинення правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, який не є особою з інвалідністю, пенсіонером та особою похилого віку, вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступеню його вини, наявності обставин, що обтяжують відповідальність та відсутності обставин, що пом'якшують його відповідальність, а також з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для призначення правопорушнику будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст.173-2 КУпАП та направлення на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, передбаченої ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» відповідно до ст. 39-1 КУпАП, суд не вбачає.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.
Керуючись ст. ст. 33, 36, ч.1 ст.173-2, 184, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави - у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.
Суддя: М.М. Старікова