Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року м. Херсон
справа № 668/5633/14-ц
провадження № 22-ц/819/733/20
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:
головуючого - Радченка С.В.,
суддів: Вейтас І.В., Приходько Л.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Петрової Олени Олександрівни поданої від імені ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 07 лютого 2020 року, постановлено під головуванням судді Ус О.В., за клопотанням представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_1 - адвоката Петрової Олени Олександрівни про зустрічне забезпечення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Головного управління юстиції в Херсонській області, Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними прилюднх торгів,
Короткий зміст вимог і ухвали суду першої інстанції
У квітні 2014 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.
Постановою апеляційного суду Херсонської області від 22.08.2018 року частково задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження нерухомого майна - магазину промислових товарів, загальною площею 313,5 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
30 січня 2020 року від представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_1 - адвоката Петрової О.О. надійшла заява про зустрічне забезпечення, яка мотивоване тим, що ОСОБА_2 за відомостями Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб ХМР, у реєстрі відсутні відомості щодо його місця реєстрації; крім того, ОСОБА_1 несе збитки, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги, які на час подання заяви складають 20000 грн.; ОСОБА_2 не має майна в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків ОСОБА_1 , які можуть бути спричинені забезпеченням позову у випадку відмови у позові. З Єдиного реєстру боржника встановлено, що ОСОБА_2 має у власності декілька об'єктів нерухомого майна, але у рамках декількох виконавчих проваджень накладено арешт на його майно. Просили зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 22000 грн., а в разі не надання доказів на підтвердження - скасувати забезпечення позову.
Ухвалою Херсонського міського Херсонської області від 07 лютого 2020 року відмовлено в задоволенні заяви.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено обставин, які б давали підстави для вжиття зустрічного забезпечення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погоджуючись з ухвалою суду, адвокат Петрова О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати і постановити у справі нову ухвалу, якою заяву про зустрічне забезпечення позову задовольнити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для зустрічного забезпечення позову, оскільки ОСОБА_1 у зв'язку із забезпеченням позову несе збитки, а зустрічне забезпечення позову є способом захисту прав та інтересів та мірою юридичної відповідальності.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу
Заперечень на апеляційну скаргу від учасників справи не надходило.
Позиція апеляційного суду
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Перелік випадків, у яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений частиною третьою статті 154 ЦПК України та є вичерпним. Так, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов'язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов'язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
У відповідності до частини 4 статті 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову (частина п'ята статті 154 ЦПК України).
Таким чином, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.
Разом з тим, звертаючись до суду із заявою про зустрічне забезпечення позову заявник обґрунтував її тим, що у зв'язку із забезпеченням позову ОСОБА_1 несе судові витрати на правничу допомогу, а не збитків, пов'язаних з забезпеченням позову.
Зустрічне забезпечення повинно бути співмірним саме заходам забезпечення позову та розміру збитків, яких може зазнати відповідач безпосередньо у зв'язку із забезпеченням позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що витрати на послуги адвоката в розмірі 20 000 грн. жодним чином не пов'язані із застосованими судом заходами забезпечення позову.
Суд першої інстанції враховуючи предмет позову, захід забезпечення позову, відсутність доказів підтвердження того, що ОСОБА_1 , який між тим не є відповідачем по справі, зазнав чи може зазнати збитків саме в зв'язку із вжитими заходами по забезпеченню позову, дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення.
Доводи апеляційної скарги, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апелянтом не наведено.
Посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 19.02.2020 року у справі №200/10900/18-ц є недоречними, оскільки обставини в зазначеній справі за своїм процесуальним характером суттєво відрізняються від предмету розгляду даної справи.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстави для її задоволення і скасування оскарженого судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 374,375, 381-384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу адвоката Петрової Олени Олександрівни поданої від імені ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 07 лютого 2020 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий С.В. Радченко
Судді: І.В. Вейтас
Л.А. Приходько