Рішення від 10.04.2020 по справі 465/1503/19

465/1503/19

2-а/465/179/20

РІШЕННЯ

Іменем України

10.04.2020 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Мартьянової С.М.

при секретарі Турчак М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. 04.02.2019 року інспектор ВБДР УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції, старший лейтенант поліції Марутяк М.Р. притягнув позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 1020 грн., за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КУпАП.

В оскаржуваній постанові серії НК №616115 від 04.02.2019 року зазначено, що 01.02.2019 року о 12 год. 30 хв. в м.Львові на вул. Ковельська, позивач будучи посадово - відповідальною особою, порушив правила, норми та стандарти ДСТУ 3587 - 97, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху допустив утворення ряду вибоїн, які перевищують гранично - допустимі норми, не вжив заходів по їх ліквідації, недоліки вказані в акті обстеження ділянки вулично - шляхової мережі від 01.02.2019 року.

Вважає, вищевказану постанову необґрунтованою, безпідставною і такою, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що оскаржувана постанова складена не на місці вчинення адміністративного правопорушення та не в день вчинення, а пізніше, що вбачається з самої постанови.

Окрім цього, позивач стверджує, що працює на посаді начальника відділу комунального господарства і виконує свої обов'язки відповідно до посадової інструкції, в якій не передбачено, що він є відповідальним за стан експлуатації доріг.

На підставі вищевикладеного, просить позов задоволити.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача будучи належним чином повідомлений про дату та розгляд справи, на розгляд справи не з'явися.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за правилами спрощеного провадження за наявних у справі доказів без участі сторін.

У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до наступного висновку.

На підставі ч.6 ст. 12 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.02.2019 року інспектором ВБДР УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції, старшим лейтенантом поліції Марутяк М.Р винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.140 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 гривень.

Як вбачається з постанови серії НК №616115 від 04.02.2019 року, 01.02.2019 року о 12.30 год. в м.Львові по вул. Ковельська, позивач ОСОБА_1 будучи посадово - відповідальною особою порушив норми та стандарти ДСТУ 3587 - 97, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху допустив утворення ряду вибоїн, які перевищують гранично - допустимі норми, не вжив заходів по їх ліквідації, недоліки вказані в акті обстеження ділянки вулично - шляхової мережі від 01.02.2019 року.

З акту обстеження ділянки вулично - шляхової мережі по вул. Ковельська у м.Львові, Личаківського району, Львівської області від 01.02.2019 року вбачається, що проведено обстеження ділянки вулично - шляхової мережі в м.Львові, Личаківського району, вул. Ковельська комісією у складі: інспектора ВБДР управління патрульної поліції у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції Гадада І.І. та інспектора ВБДР управління патрульної поліції у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції Марутяк М.Р.. В ході перевірки виявлено по вул. Ковельській від вул. Пластової до вул. Кукурудзяної численні вибоїни, які перевищують гранично - допустимі норми.

Інспектором ВДБР УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції Марутяк М.Р., 04.02.2019 року на адресу Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради скеровано припис №66 з вимогою про вжиття заходів щодо усунення вибоїн, які перевищують гранично - допустимі норми по вул. Ковельській у м.Львові.

Крім того, позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про поновлення строку на оскарження, в якій зазначає, що оскаржувану постанову отримав 07.03.2019 року у відділенні поштового зв'язку. Даний факт підтверджується довідкою ВНЗ - 53 про те, що рекомендований лист №7900057470190 поступив в 53 в/з 06.03.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , вручений особисто позивачу 07.03.2019 року під розпис у ф.8.

Відповідно до ст.19Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією України та законами України.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.9КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст.14 КУпАП, посадові особи несуть відповідальність лише за порушення тих правил, забезпечення виконання яких входить до їх посадових обов'язків.

Згідно ст.280КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч.1 ст.140 КУпАП України передбачено притягнення особи до відповідальності за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасного заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.

Отже, об'єктом правопорушень, передбачених цією статтею, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об'єктивна сторона цих правопорушень полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт. Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю як умислу, так і необережності. Суб'єктами правопорушень, передбачених, зокрема частиною 1 статті, можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.

Положеннями ст.14КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

При цьому, частиною 1 ст.140КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням є порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005№14«Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду будь - яких доказів у справі про адміністративне правопорушення на підставі, яких була винесена оскаржувана постанова.

Згідно Положення про Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради, яке затверджене рішенням виконкому від01.11.2016 року №977, а саме пункту 4.48. до повноважень Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради належить організація за рахунок бюджетних коштів на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як спів фінансування на договірних засадах).

Крім цього, відповідно до вище Положення про Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради, до складу районної адміністрації входять структурні підрозділи (без створення юридичних осіб) в тому числі, відділ комунального господарства.

Як встановлено Кодексом України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 140 КУпАП, притягуються особи, які здійснили порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, за цією статтею КУпАП може бути притягненою до відповідальності лише службова або посадова особа, до кола повноважень якої входить дотримання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд та вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху або відновлення безпечних умов для руху.

Крім цього, в матеріалах справи відсутній будь-який офіційний та чинний документ, який стверджує про перебування вище вказаної ділянки дороги на балансі відділу комунального господарства районної адміністрації чи в цілому районної адміністрації Львівської міської ради, і чи така передавалась Львівською міською радою як власником автомобільних доріг в місті Львові на баланс вказаних структурних підрозділів, посадові особи яких зобов'язані дотримуватись правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, інших дорожніх споруд.

Виходячи зі змісту ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи постанова про накладення адміністративного стягнення складена 04.02.2019 року, тобто через кілька днів з дня виявлення факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого с.140 КУпАП, а також не на місці виявлення чи вчинення правопорушення, а за адресою: м.Львів, вул. К.Левицького,67.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Крім того, у пункті 3.1 «Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць і доріг населених пунктів та залізничних переїздів» ДСТУ3587-97 зазначено, що покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів. Гранично допустимі пошкодження площі покриття, а також терміни ліквідації з моменту їх виявлення повинні відповідати наведеним у таблиці 1.

В акті обстеження від 01.02.2019року не міститься жодних кількісних чи якісних характеристик ділянки вулично - шляхової мережі в м.Львові, Личаківського району по вул. Ковельській, тобто не можливо до кінця з'ясувати чи перевищено гранично - допустимі норми пошкодження площі покриття ділянки вулично - шляхової мережу по вул. Ковельській у м.Львові.

Таким чином, вина позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КУпАП не доведена, а тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

В рекомендації №R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене в сукупності, суд вважає достовірними обставини, повідомлені позивачем і які жодним чином не спростовані відповідачем.

Отже, оцінивши всі зібрані по справі докази, враховуючи обов'язок суб'єкта владних повноважень доводити суду правомірність прийнятого ним рішення, вчинених дії чи бездіяльності, суд приходить до висновку про протиправність постанови про адміністративне правопорушення. З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 2, 9, 11, 99, 112, 136, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити

Скасувати постанову Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Серії НК №616115 від 04.02.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 140 КУпАП.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Мартьянова С.М.

Попередній документ
88800884
Наступний документ
88800886
Інформація про рішення:
№ рішення: 88800885
№ справи: 465/1503/19
Дата рішення: 10.04.2020
Дата публікації: 21.04.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Франківський районний суд м. Львова
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Розклад засідань:
10.04.2020 09:00 Франківський районний суд м.Львова