Справа № 456/4942/19
Провадження № 2/456/534/2020
іменем України
(заочне)
13 квітня 2020 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бораковського В. М. ,
секретар судового засідання Проців І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Стислий виклад позиції позивача.
АТ КБ «Приватбанк» (позивач) подало до суду позов до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором від 27.10.2009 у розмірі 21 225,91 грн та судові витрати в розмірі 1 921,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що відповідно до укладеного договору від 27.10.2009 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі. Відповідачка порушила зобов'язання за договором та станом на 31.10.2019 має заборгованість у сумі 21 225,91 грн, з яких: 1 893,08 грн - заборгованість за кредитом, 15 597,90 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 0,00 грн - заборгованість за комісією, 2 247,98 грн - заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 986,95 грн штраф (процентна складова). На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає.
Відповідачка не скористалася правом на подання відзиву.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала.
Заяви, клопотання учасників справи.
Представником позивача подано такі заяви та клопотання:
заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді (а.с.2);
клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.8);
клопотання про розгляду справи за відсутності представника позивача та незаперечення проти заочного розгляду справи (а.с.7).
Процесуальні дії у справі.
20.12.2019 суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача (а.с.31).
Ухвалою від 11.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.32-33).
Ухвалою судового засідання від 24.02.2020 судове засідання проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи та відкладено розгляд справи (а.с.38).
Судом розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі №456/4942/19 відповідачка ОСОБА_1 (а.с.42).
Ухвалою судового засідання від 13.04.2020 судом постановлено проводити заочний розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (а.с.46).
З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно з якою вона отримала кредитний ліміт на платіжну картку (а.с.13-14).
У заяві зазначено, що повний перелік оплачуваних банком послуг та умов їх надання й оплати визначаються або Правилами, розміщеними сайті банку, або окремо підписаною угодою між клієнтом і банком. ОСОБА_1 згідна з тим, що дана заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомлена і згідна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами надання послуг (виконання робіт), а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді.
З Умов та правил надання банківських послуг (а.с.15-20) вбачається відсутність в ньому підпису ОСОБА_1 .
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 перед банком станом на 31.10.2019 становить 21 225,91 грн і складається із: заборгованості за кредитом - 1 893,08 грн, заборгованості по відсотках за користування кредитом - 15 597,90 грн, заборгованості за пенею - 2 247,98 грн, штрафів 500,00 грн (фіксована частина) та 986,95 грн (процентна складова) (а.с.9-12).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням (на думку позивача) позичальником взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Так, згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України)
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 оформила заяву про надання їй позивачем платіжної (кредитної) карти з кредитним лімітом та своїм підписом у заяві підтвердила отримання цієї кредитної карти.
Суд зазначає, що в заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просить стягнути з відповідачки 21 225,91 грн, що включає заборгованість за кредитом, заборгованість по процентам за користування кредитом, заборгованість за пенею, а також штрафи. Обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором, посилається на Умови та правила надання банківських послуг як невід'ємні частини спірного договору.
Умовами та правилами надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правилами надання банківських послуг розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), розмірах і порядку їх нарахування.
Наявна в матеріалах справи довідка про умови кредитування не може слугувати доказом узгоджених між сторонами умов кредитування та відповідальності позичальника у разі їх порушення, оскільки така підписана лише позичальником і свідчить про ознайомлення позичальника про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду. Ця довідка не визначена у заяві, підписаній сторонами, як складова кредитного договору, оскільки лише заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, становить між ОСОБА_1 та банком договір про надання банківських послуг. У самій же заяві відсутні будь-які відомості про вид кредитної картки, яку оформляла відповідачка, підписуючи цю заяву. З огляду на викладене, у суду відсутні обґрунтовані підстави вважати, що підписуючи зазначену довідку позичальник розуміла, що саме ці умови передбачені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, на які покликається банк у позові.
За наведених обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови та правила банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
З огляду на те, що Умови та правила надання банківських послуг, надані позивачем, не містять підпису відповідачки, і, таким чином, не містить належного підтвердження повідомлення відповідачки (позичальника) про умови кредитного договору, тому такі Умови не можуть розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, і позичальнику належним чином повідомлено про умови кредитування.
Висновки суду повністю узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.
При цьому, суд зазначає, що отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку в повному обсязі АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а згідно частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом (тілом кредиту). У задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме: стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом, заборгованості за пенею та штрафами не підлягають до задоволення у зв'язку з їх недоведеністю. Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження встановлення процентів за користування кредитом, пені та штрафів при порушенні позичальником зобов'язань з погашення кредиту, оскільки відповідачка не підписувала Умов та правил надання банківських послуг, якими передбачено їх нарахування, а отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у вигляді процентів, пені та штрафів за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума 1 893,08 грн (заборгованість за кредитом).
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі статей 207, 526, 549, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, ЦК України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул.Грушевського,1Д, ідентифікаційний код 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії « НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованість у сумі 1 893,08 грн, судові витрати у сумі 1 921,00 грн, а всього 3 814 (три тисячі вісімсот чотирнадцять) грн, 08 коп.
В решті позову відмовити.
Копію заочного рішення направити сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам, що відповідно пункту 3 розділ XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України доповнений пунктом 3 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину
Дата складення повного судового рішення - 13 квітня 2020 року.
Головуючий суддя В. М. Бораковський