Справа№464/1597/20
пр.№ 3/464/985/20
13.04.2020 Суддя Сихівського районного суду м.Львова Горбань О.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонерки, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
із протоколу про адміністративне правопорушення від 20 березня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 20 березня 2020 року о 10.00 год. у місті Львові по вулиці Сихівській, 14, у невстановленому місці, здійснювала торгівлю продуктами харчування, чим порушила п. 2.1.15 протоколу № 9 позапланового засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайної ситуації від 18.03.2020.
У суді ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні заперечила у повному обсязі. Вказала, що не здійснювала продаж, курячі яйця в кількості 20 шт. їй передала рідна сестра для особистого вживання.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 Кодексу про адміністративні правопорушення наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».
Диспозицією статті 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду. Чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Статтею 62 Конституції України визначено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину. Суд вважає, що встановлення безпосередньо в Конституції України формули презумпції не винуватості як об'єктивно-правового положення має найважливіший значення для захисту прав та законних інтересів громадян. Хоча цей принцип сформульовано як кримінально-процесуальній, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Із протоколу про адміністративне правопорушення від 20.03.2020 серії АПР18 № 707047 вбачається, що ОСОБА_1 порушила п. 2.1.15 протоколу № 9 позапланового засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайної ситуації від 18.03.2020. Відповідно до вказаного протоколу у п. 2.1.15 заборона стихійної торгівлі на території ринків стосується керівників продуктових ринків.
Суд, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, у зв'язку з відсутністю будь-яких належних та достовірних доказів, що підтверджують здійснення нею продажу 20 курячих яєць.Тому провадження у справі підлягає закритттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 , п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 221, п. 1 ч. 1 247, 283, 284 КУпАП,
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, відносно ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.Ю.Горбань