Справа №463/2565/20
Провадження №1-кс/463/1543/20
15 квітня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова
Слідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого та повернення майна, -
ОСОБА_3 , як власник майна звернувся до слідчого судді з клопотанням про повернення майна, а саме просить зобов'язати слідчого повернути майно (автомобіль IVECO д.н.з НОМЕР_1 та причіп TRAILOR д.н.з НОМЕР_2 ) та лісопродукцію породи «дуб червоний», яка була завантажена в причіп TRAILOR д.н.з НОМЕР_2 в кількості 15 колод та є власністю ТзОВ «Синеон», які були вилучені під час обшуку 17.03.2020 року .
Вважає, що станом на 28.02.2020 року слідчим не було подано клопотання до слідчого судді про накладення арешту на вказані речі, а відтак у відповідності до ч.5 ст. 171 КПК України вказане майно має негайно бути повернуто особі, у якої воно було вилучено. В рузультаті безпідставного не повернення майна вважає, що його права суттєво порушуються, адже він не може володіти та розпоряджатися незаконно вилученим майном, а відтак просить зобов'язати слідчого повернути вказане вище майно.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, однак був повідомлений про час та місце розгляду скарги належним чином.Однак, в матеріалах скарги міститься його прохання про розгляд справи за його відсутності.
Слідчий в судове засідання також не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду скарги належним чином.
Вивчивши вказану скаргу та матеріали кримінального провадження №62021040000000239 від 28.02.2020 року, вважаю, що вказана скарга задоволенню не підлягає.
Встановлено , що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 від 30.03.2020 року було накладено арешт на майно вилучене під час обшуку 17.03.2020 року,а саме серед інших речей зазначених в ухвалі було накладено арешт і на автомобіль IVECO д.н.з НОМЕР_1 та причіп TRAILOR д.н.з НОМЕР_2 та лісопродукцію породи «дуб червоний», яка була завантажена в причіп TRAILOR д.н.з НОМЕР_2 в кількості 15 колод. На час розгляду вказаної скарги вказана ухвала не скасована апеляційним судом
Як вбачається з матеріалів кримінального проваджененя арештоване майно визнано речовим доказом у справі, дослідження яких може відбутися тільки на стадії судового розгляду. На даний час судом не досліджено зазначені речові докази та інші пов'язані з ними докази. За таких обставин вважаю неможливим зняття арешту з майна, яке визнано речовим доказом.
За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Отже, зі змісту вказаних норм випливає, що арешт майна з метою забезпечення збереження майна не обмежений його видами або колом осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, якщо таке майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а арешт накладений з метою їх збереження.
За таких обставин вказане рухоме майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки є предметом кримінально-протиправних дій. Завданням накладення арешту у даному випадку є запобігання можливості знищення майна.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Розгляд кримінального провадження № №62021040000000239 від 28.02.2020 року на теперішній час не завершений, а саме провадження перебуває на стадії досудового розслідування і власником майна не доведено, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Обмеження можливості розпоряджатися та володіти майном носить тимчасовий характер та прямо передбачено кримінальним процесуальним законом на час, необхідний для розгляду кримінального провадження.
Крім того, за вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.
З урахуванням викладеного, скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого та повернення майна, про зобов'язання слідчого повернути майно, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.170,174,371-372 КПК України,
У задоволенні скарги на бездіяльність слідчого та повернення майна - відмовити.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляція безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1