справа № 489/3594/19
провадження №2/489/399/20
Заочне рішення
Іменем України
15 квітня 2020 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
секретаря судового засідання Долгорученко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПриватБанк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У липні 2019 року ПриватБанк звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 13167,99 грн. та понесені судові витрати.
Як на підставу позовних вимог позивач вказав, що відповідач звернувся до ПриватБанку про надання кредитних послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 08.02.2017, згідно якої отримав кредит у розмірі 1000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Проте, через неналежне виконання позичальником грошових зобов'язань станом на 17.06.2019 утворилася заборгованість у розмірі 13167,99 грн., яка складається з 0,00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 1698,18 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. відсотків за користування кредитом, 8101,51 грн. пені, нарахованої за прострочене зобов'язання, 2265,06 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну сплату боргу від 100,00 грн., а також 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 603,24 грн. штрафу (процентна складова).
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 26.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
У судове засідання, призначене на 15.04.2020 08:20 годину, сторони повторно не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У поданій до суду письмовій заяві представник ПриватБанку просив розглянути справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач причини неявки суду не повідомив та відзиву не надав.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
08.02.2017 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», на теперішній час Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», та відповідачем укладено договір б/н у вигляді анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, згідно з умовами якого позичальник отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Підписавши анкету - заяву відповідач надав свою згоду, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Позивач додав до позовної заяви витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», якими передбачено нарахування відсотків, пені і штрафів, та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.
Відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості, через неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за кредитним договором, станом на станом на 17.04.2015, згідно якої отримав кредит у розмірі 1500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Проте, через неналежне виконання позичальником грошових зобов'язань станом на 17.06.2019 утворилася заборгованість у розмірі 13167,99 грн., яка складається з 0,00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 1698,18 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. відсотків за користування кредитом, 8101,51 грн. пені, нарахованої за прострочене зобов'язання, 2265,06 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну сплату боргу від 100,00 грн., а також 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 603,24 грн. штрафу (процентна складова).
Факт руху грошових коштів на картковому рахунку відповідача позивач підтвердив випискою за період з 01.01.1999 по 27.07.2019, а також довідкою про платіжну картку видану відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору: 4149625813821921, дата відкриття 13.03.2017, терміном дії до серпня 2020 року.
Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного правового регулювання.
За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 638 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) викладено правову позицію про те, що Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений. Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Як вбачається із підписаної сторонами анкети-заяви вона не містить умов про нарахування процентів та встановлення відповідальності у виді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у виді грошової суми та її визначеного розміру.
Матеріали справи не містять підтверджень і того, що відповідач розумів Умови та Правила надання банківських послуг, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо нарахування і сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки (пені, штрафів) тощо.
Роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Банку), яка може вносити вносить відповідні зміни до умов та правил споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді цієї справи.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру заборгованості, оскільки банком не доведено укладання кредитного договору з дотриманням передбаченої законом форми. Тому позовні вимоги про стягнення грошових сум, крім тіла кредиту, згідно з умовами такого договору не підлягають задоволенню.
Отже, так як анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг не передбачено нарахування інших платежів за кредитом, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення доведеної заборгованості по тілу кредиту, яка складається із простроченої заборгованості в розмірі 1698,00 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення інших платежів за кредитним договором задоволенню не підлягають через їх недоведеність.
Так як позовні вимоги задоволені частково, відповідно до статті 141 ЦПК України, пропорційно задоволеному позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 247,61 грн. (1921,00 * 12,89 %).
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором № б/н від 08.02.2017, яка складається із заборгованості по простроченому тілу кредиту в розмірі 1698,18 грн., а також судовий збір в розмірі 247,61 грн.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Згідно пункту 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки на перегляд заочного рішення та апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 15.04.2020.
Суддя І.В.Коваленко