Справа № 467/404/20
1-в/467/104/20
15.04.2020 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ч.5 ст. 72 КК України із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, -
Суть питання, що вирішується ухвалою і за чиєю ініціативою воно розгладяться Засуджений звернувся до Арбузинського районного суду Миколаївської області із клопотанням, яким просив зарахувати строк 12 грудня 2018 року по 08 лютого 2019 року у строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, так як у цей час перебував на лікуванні в МОБ -10.
Позиція учасників судового провадження
Сам засуджений у судове засідання не прибув, про його дату, час і місце повідомлений належно, що підтверджується його розпискою, наявною у матеріалах провадження.
Прокурор та представник Арбузинської ВК № 83 в судове засідання також не прибули, причин своєї неявки не вказали, хоча належно були повідомлені про дату, час і місце розгляду клопотання засудженого.
Та з огляду на положення абз. 2 ч.5 ст. 539 КПК України суд не вбачав об'єктивних перешкод для розгляду порушеного перед ним питання по суті за відсутності учасників судового провадження, оскільки останні про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належно, у той час, як їх явка судом обов'язковою не визнавалась.
Установлені фактичні обставини
Тому, суд, дослідивши матеріали особової справи засудженого, перевіривши обґрунтованість внесеного на його розгляд клопотання, прийшов до наступного.
Зокрема, шляхом дослідження матеріалів особової справи засудженого, суд установив, що ОСОБА_3 був засуджений вироком Корабельного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2016 року за ч.2 ст. 121 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Цим же вироком, до набрання ним законної сили відносно ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та зараховано у строк відбування покарання період перебування під вартою з 22 грудня 2016 року по день, що передує дню набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 14 березня 2017 року вказаний вирок було скасовано та ухвалено новий, яким ОСОБА_3 призначено покарання за ч.2 ст. 121 КК України у виді 9 років позбавлення волі.
Крім того, з мотивувальної частини вироку суду першої інстанції виключено посилання на перебування ОСОБА_3 на обліку у лікаря - нарколога, а у решті залишено без змін.
Таким чином, вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2016 року набрав законної сили 14 березня 2017 року ( а.с.23).
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Метою попереднього ув'язнення є запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку та видачі особи (екстрадиції) або її транзитного перевезення ( ст. 2 Закону України «Про попереднє ув'язнення»).
У свою чергу, підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, що прямо визначено ст. 3 Закону України «Про попереднє ув'язнення».
Тобто, виходячи із системного аналізу вказаних правових норм, можна зробити висновок, що попереднє ув'язнення починається з моменту затримання особи і закінчується моментом набрання вироком законної сили.
Однак, у цьому випадку суд установ, що питання, яке порушене засудженим у цьому клопотанні, вже вирішене судом.
Стосовно факту перебування на лікуванні, то суд відмічає наступне.
Перебування засудженого на лікуванні після набрання вироком законної сили не є заходом попереднього ув'язнення у розумінні ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», а тому не може бути зараховане у строк відбування покарання за правилами ч.5 ст. 72 КК України.
Як наслідок, це звернення, у межах заявлених вимог, не підлягає до задоволення.
Тому на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369 -372, 376, 537, 539 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ч.5 ст. 72 КК України із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 7 (семи) днів з моменту її оголошення.
Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1